У нас у селі було багато порожніх хат. І нікому вони не були потрібні. А зараз у них потроху почали заселятися, деякі з них купили і поселилися в них люди з Донбасу. Тож наше село потроху оживає.
Хати які були довго пустими і вже почали руйнуватися, нові господарі відновили, деякі відремонтували, а деякі подобудовували, і тепер їх тяжко впізнати, вони стали вдвічі більшими ніж були, і набули сучасного вигляду, приблизно як на фото.
Говорять переселенці українською мовою, такою як і ми. Коли питаємо у них чому не поїхали в Росію, вони відповідають : « Ми ж не ідіоти ».
Journal information