У мене на межі з сусідом, вже давно лежала велика кучара сміття. Торішні сухі бур’яни, викорчовані молодняки, торішнє листя, ще і зверху цьогорічні вирвані і недосушені, зелені бур’яни, навіть не недосушені а просто в’ялі. Так я оте все смітя взяла і підпалила.
Ох і диму було ! Дуже багато ! Та такий густий, сіро-жовтуватий, у мене аж у садку потемтіло. Так я отим димом усіх сусідів з хат повикурювала. Вони всі до мене збіглися … всі такі перелякані ... , думали що у мого найближчого сусіда хата горить.
Кричать мені з-за кущів : «Шо ти там каптиш ???» А тоді підійшли ближче, дивляться, а я ту кучару граблями товчу, штовхаю її в усі боки, а вона димить, світа божого не видно ...
То вони подивилися на те дійство, посміхнулися з полегшенням, і сказали : «Раз пожежі немає, то пішли ми додому, бо в тебе тут учадіти можна ! А вулицю ти добре прокаптіла, тепер моль нікого не з’їсть ! ;))»
А куча моя ще трохи подиміла, а потім я-ак пихнула ! Згоріла вся на попілець. ;))
Journal information