. . . Але коли вона росте у сусіда, або у лісополосі недалечко від дому, або коли її хоча б не дуже рясно, або коли дерево невеличке . . . або, або, або . . .
А коли вона величезна, височезна, та ще й рясно плодів, що аж листя не видно, то це можна порівняти з катастрофою.
А катастрофа виражається тим, що по перше, вгорі її можуть дістати лише птахи. По друге, вона достигає і падає на землю під деревом щільним килимом, і . . . починає закисати. ((( А коли вона закисає, то починає пахнути бражкою, приваблює різних комах .
Тож оте лихо доводиться вигрібати щодня і декілька разів на день. Чим я сьогодні і займалася. Ну, думаю: « Все ! У вересні я її зпиляю, залишу штук п’ять нижніх гілок, і «до побачення !»».
А шовковиця таки смачна. ;)) От тільки «що занадто – то не здраво !» ;))
http://olga-den-7.dreamwidth.org/72664.html
Journal information