Подала документи у фірму яка займається оформленням права на землю. З фірми приїхали її представники, зробили зйомку, намалювали план. Видали папери на яких потрібно було поставити підписи сусідам про те, що вони зауважень-претензій що до межі не мають.
Сусід зліва живий здоровий, поставив підпис, претензій не має. А от сусід справа ... Там стоїть пуста, перекошена хата. Хазяїн давно помер, а заповіт залишив на сина, якого пані О. в очі ніколи не бачила. І взагалі, того сина ніхто з нашого села не знає, і де його шукати також.
Пішла пані О. у Сільраду, каже – отак і отак, треба поставити підпис а хто саме його повинен поставити невідомо.
Голова Сільради сказав : «Не хвилюйтеся, владнаємо Вашу справу». Взяв папери і сказав прийти через день. Пані О. прийшла через день. Папери підписані, а власником перекошеної хати, справа, записаний Рудуватий Стефан Никонорович, який да-а-авно вже на Небесах ...
Пані О. питає Голову : « А нічого, що Стефан Никонорович вже да-а-авно помер ?» А Голова відповілає : « Нічого, то Землеупорядник написав, у наших записах він є власником, тому що спадщину оформляти ніхто не звертався».
Забрала пані О. підписані папери, і пішла у фірму яка займається оформленням права на землю. Там глянули – підписи стоять, забрали папери, а пані О. і їм задає те ж питання : « А нічого, що Стефан Никонорович вже да-а-авно помер ?»
«Нічого», - відповідають,- « Головне, що він не має претензій по місцю проходження межі ...» .
Пані О. слів не знайшла, вона лише подумала : «Було б дивно, якщо б він їх мав ...», отямившись, запитала що їй робити далі, відповіли : «Чекати їхнього дзвінка ...».
;)))
http://olga-den-7.dreamwidth.org/89950.html
Journal information