З найраннішого малечку всі, як мантри, повторювали комуністичні настанови, але вірили тільки в анекдоти “про Брежнєва”
Формально всі беззавітно працювали на рідну країну, але насправді кожен думав, як би його що де вкрасти
Багатим було бути соромно, але кожен мріяв бути багатшим бодай за сусіда
Всі співали осанни "труду", але найбільше цінилася "халява"
Захоплювалися космосом, але поступали в торговий і м’ясо-молочний
Радянський народ мав усе необхідне, але баночку мерзотного зеленого горошку на новий год треба було дістати через знайомого "з бази"
Всі кляли все американське, але кожен хотів “Монтану” чи “Вранглєр”
До церкви було ходити стидно, тому хрестили дітей вночі
З усіх плакатів на нас дививися радянський рабочий в червоній касці з поставою молодого Шварцнеґера, хоча всі знали, що пересічний радянський рабочий - це обичний алкоголік-рецидивіст
Наче б мали безплатну медицину та освіту, але без коробки канхвет, хабаря і бутилки коньяку не поступалося в інститут і не лікувалося в поліклініках
Найкраща якість була у радянських товарів, але насправді всі нормальні люди сахалися радянського як чорт ладану, бо його гидко було взяти в руки.
Жити в гімні і хвалити гімно, прагнучи бодай ковток амброзії – ось вся драма радянського суспільства
Нещирість у діях та помислах, лицемірство рано чи пізно звалять будь-яку формально найміцнішу систему. Це ж стосується і сучасної України
Vitalii Chepynoga
https://olga-den-7.dreamwidth.org/139203.html
Journal information