olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© Вона уявляла ... «тухольки» ... може навіть червоні ...

*


( уривок )

© Надворі стояла весна. Вона того року була ранньою і теплою. У квітні вже було повно трави і худоба вже паслася на зелених соковитих килимах.

Батя поїхали у велике місто, на великий базар продавати яблука. Вони у минулому році добре вродили і збереглися аж до квітня цього року. І Марічка замріяно чекала на повернення баті із купою гостинців.

Вона уявляла, який красивий ситець привезе батя їй на плаття, як мама з нього пошиє нове плаття, таке, якого не буде ні в кого з її подружок. Уявляла яку привезуть «коХту», напевно бузкового кольору, і з блискучими «пугвицями» з ракушок. А ще ... «тухольки» ... може навіть червоні ...

До міста дорога була далека, їхали вони власними кіньнми, і така подорож займала декілька днів.

І ось, нарешті, батя повернулися ! Привезли цукерки – подушечки, такі смачнючі, що Марічка запам’ятала той чарівний смак на все життя. І ситець, і «кохточку», хоча і не бузкового кольору, а ще … красивущі боти. Внизу «прорезинені», а зверху шкіряні, яскраво-коричневого кольору, майже червоні !

З ситцю - треба ще шити плаття, «кохту» мама надіти не дозволили, а от боти дозволили одягти зразу !

Марічка поласувала смачнючими подушечками, взула нові боти і бігом побігла похвастатися перед подругами.

Її компанія, тобто друзі-однолітки, грали на луках у квача. Посеред лук текла річка, яку впродовж усієї її довжини супроводжували величезні верби. Гралася компанія на тому боці річки, бо там була улюблена галявина підходящого розміру, а щоб перейти на той бік, через річку був побудований невеличкий пішохідний місточок, не широкий, дерев’яний, з перилами по обидва боки.

Компанія була вже вся в зборі, не вистачало лише її, і тому був ще один привід поспішати, окрім того що треба було якнайшвидше показати нові боти.

Марічка всю дорогу бігла бігом, і на бігу, ні на хвилину не зводила очей з нових бот. І так на них задивилася, що не помітила як на бігу, щодуху шубовстнула у річку ... мимо місточка. У нових ботах ...

Замість того щоб отримати похвалу і заздрість подруг з приводу обновки, отримала гучний сміх компанії і повні боти муляки з дна річки.

Глибина річки була Марічці по пояс. Наполовину мокра, вона вилізла з холодної води, обмила в річці боти і пішла додому боса, тримаючи в руках мокрий дорогий гостинець.

На вході у двір мама вже чекали на неї з віником. Дали пару чортів віником, змусили зняти мокрий одяг, дали тоненьке одіяльце щоб загорнутися в нього, бо переодягтися було ні у що, і загнали на піч чекати поки висохне випраний від муляки одяг ... ©

https:/olga-den-7.dreamwidth.org/262149.html

https:/olga-den-f.dreamwidth.org/195541.html

Tags: Біографічне, Спогади
Subscribe

Posts from This Journal “Спогади” Tag

  • © І у нас так було. ;)

    * © Прочитала у Чепіноги : "Сьогодні Маковія і Медового Спаса ... В дєцтві був мій любимий празник, пожалуй ... Мати довго розминала вимочений мак з…

  • © Мої улюблені квіти з дитинства.

    * © Квіти я любила з дитинства. Ще і розмовляти не вміла а квіти бачила скрізь. ;))) Рвала їх на луках та вигонах і несла букетики додому, а потім…

  • © У День Закоханих пригадалась розмова ...

    © У День Закоханих пригадалась розмова з пані Марією 1924 року народження. Я запита у неї : - А чому Ви не виходили заміж ? І вона відповіла : - Ми…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 10
Buy for 50 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments