olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Як поводитись під час богослужби.

*
© Зараз переважна більшість українців скаже що вони християни, і моляться (якщо моляться ;))) вони Ісусу Христу. Але я дуже часто помічала що під час молитви, люди поводяться так як прийнято було поводитися язичникам. Причому така поведінка виникає сама по собі, без будб-якого контролю з боку людини.

То що ж це ? Підказки душі ? Чи підсвідомості ?

Мені трапилася статя "Як поводитись під час богослужби" язичникам. І читаючи її, я розумію, що деякі рекомендації цієї статті, люди виконують автоматично, не знаючи ніяких правил, не маючи навіть гадки про них. Наприклад, звертаючись до Бога, або проговорюючи молитву, багато людей, підсвідомо повертаються лицем на схід.©

А далі стаття :

Се мовив Ору, Сварог наш:
"Як мої творіння, Створив вас од перст моїх,
І хай буде сказано,
Що ви сини Творця,
І поводьтесь,
Як сини Творця!

І будете, як діти мої,
І Дажбо буде Отець ваш –
Того мусите слухатись,
Бо Він вам скаже,
Що маєте діяти.
А як мовить, так і творіть!"

Велесова книга

Увійшовши в Храм, чоловіки скидають шапку. Вітаються: "Слава Рідним Богам!", "Слава Дажбогу!" та іншими привітаннями, залежно від свята, яке святкують, чи яке наближається, наприклад: "Слава Купайлу!", "З Ярилом - будьте здорові!" та ін. Відповідь: "Навіки слава!", "І вам дай, Боже!" Якщо Богослужба вже почалася, заходять тихо і мовчки, щоб не заважати іншим та не перебивати священика.

Під час молитви віруючі спрямовують свої думки та погляди до вівтаря, до зображень Бога, а якщо це у Священному Гаю - до Святих Дерев, Джерел та інших святощів, які є в ньому. Є молитви і священні тексти, які проголошує сам священик і спільні молитви, які промовляють вголос усі присутні, повторюючи за священиком. Священик, як правило, повідомляє, яка молитва є колективною. Руки під час молитви підіймають угору - до Сонця, до Місяця, до Зірок, до Вогню, а в разі потреби ( в хмарну погоду в лісі) моляться. повернувшись обличчям на схід. У кінці молитви руки складають на грудях: праву на серце, ліву на "сонячне сплетіння", злегка схиливши голову. Так зображені руки на статуї Світовида, що означає стан священного спокою.

Під час запалювання священного Вогню всі стоять мовчки, спрямувавши руки до Неба, а в разі потреби ведуть коло (хоровод) за ходом Сонця зі співом "Гори, гори ясно!", доки запалає Багаття. Під час жертвопринесення хліба і священного напою панує повне мовчання - жертводавці , молячись до Богів спостерігають, як Боги приймають їхні дари. Під час жертвопринесення рідновіри спрямовують до Богів свої найпотаємніші думки і прагнення. Дим священного Багаття передає наші думки Світу Права, тому цей момент є найвеличнішою урочистістю у всій Богослужбі. Якщо Богослужба відбувається у Храмі, чи закритому приміщенні, то жертвопринесення здійснюється через спалювання свічки, під час якого читаються молитви, лунають пісні-слави. Якщо жертва приноситься Воді (квіти, хліб, вінки), то правила ті, що й при Вогні - урочистість, читання молитов, пісні Спостерігають, як річка приймає дари.

Під час будь-якої Богослужби неприпустимі приватні розмови, недоречні жарти. Головний настрій - урочистість і стриманість.

Після священної частини Богослужби іноді влаштовуються Братчини (переважно святкового характеру). Такі обіди чи вечері є логічним продовженням урочистостей. Тому поводження на них хоч і є вільнішим, але має бути поважним. Головні обрядові правила Братчини передбачають обов'язкову загальну молитву для освячення їжі. Неприпустимо брати щось зі столу, поки його накривають, або починати їсти без спеціальної молитви. Ритуальний напій є священним причастям Братчини. Розпочинає Братчину Волхв або старший священик. який передає ріжок (або чашу) справа наліво за ходом Сонця. Кожен з учасників проголошує коротке славослів'я одному або кільком Богам. Громада в цілому намагається, по можливості, згадати кожного з Богів. Всі рідновіри під час кругової чаші уважно слухають кожне славослів'я і відповідають на них. Наприклад, на слова: "Слава Сварогу!", проголошені одним з присутніх, усі відповідають: 'Навіки слава!" - і так продовжується доти, поки не завершиться коло. Відволікатися чи розмовляти в цей час - є проявом неповаги не тільки до побратимів, але й до Богів. Ріжок може пройти одне коло або три рази по колу, але не більше, інші напої {узвар, воду та ін.) споживають з окремого індивідуального посуду.

Кожен рідновір-язичник має знати, що все сказане під час кругової чаші, має священну і чарівну силу, тому всі слави і побажання мусять бути виважені, доречні і поважні. Під час Братчини допускаються дружні розмови, побажання, загальні співи, танці, веселощі. Колективна їжа, бенкет символізує космічний лад, до якого прагне людська душа. Завершуються Братчини, як і Богослужби, напутньою молитвою, до якої всі встають. Якщо Богослужба відбувається в священному Гаю. Вогнище не гасять, а чекають доки догорить. Сміття ніколи не кладуть до Священного Багаття. Залишки їжі закопують у землю. Місце проведення богослужби прибирається, як перед початком Богослужби, так і після завершення її.

Рідновіри, звертаються один до одного з повагою, називаючи "побратим" і посестра". Так звертаються до рідновірів і священики Рідної Віри. Віруючі звертаються до священиків відповідно до їхнього сану офіційно: "Високодостойний волхве (ім'я)!", "Достойний проповіднику!" або при безпосередньому звертанні: "пане волхве", "пане проповіднику". Між рідновірами мусить панувати злагода і пошана, доброзичливість, взаєморозуміння і дружня взаємодопомога. Громада язичників-рідновірів має бути, як велика дружна родина - в цьому основна засада нашого успіху у Відродженні Рідної Віри Українців.

Увійшовши в Храм, чоловіки скидають шапку. Вітаються: "Слава Рідним Богам!", "Слава Дажбогу!" та іншими привітаннями, залежно від свята, яке святкують, чи яке наближається, наприклад: "Слава Купайлу!", "З Ярилом - будьте здорові!" та ін. Відповідь: "Навіки слава!", "І вам дай, Боже!" Якщо Богослужба вже почалася, заходять тихо і мовчки, щоб не заважати іншим та не перебивати священика.

Під час молитви віруючі спрямовують свої думки та погляди до вівтаря, до зображень Бога, а якщо це у Священному Гаю - до Святих Дерев, Джерел та інших святощів, які є в ньому. Є молитви і священні тексти, які проголошує сам священик і спільні молитви, які промовляють вголос усі присутні, повторюючи за священиком. Священик, як правило, повідомляє, яка молитва є колективною. Руки під час молитви підіймають угору - до Сонця, до Місяця, до Зірок, до Вогню, а в разі потреби ( в хмарну погоду в лісі) моляться. повернувшись обличчям на схід. У кінці молитви руки складають на грудях: праву на серце, ліву на "сонячне сплетіння", злегка схиливши голову. Так зображені руки на статуї Світовида, що означає стан священного спокою.

Під час запалювання священного Вогню всі стоять мовчки, спрямувавши руки до Неба, а в разі потреби ведуть коло (хоровод) за ходом Сонця зі співом "Гори, гори ясно!", доки запалає Багаття. Під час жертвопринесення хліба і священного напою панує повне мовчання - жертводавці , молячись до Богів спостерігають, як Боги приймають їхні дари. Під час жертвопринесення рідновіри спрямовують до Богів свої найпотаємніші думки і прагнення. Дим священного Багаття передає наші думки Світу Права, тому цей момент є найвеличнішою урочистістю у всій Богослужбі. Якщо Богослужба відбувається у Храмі, чи закритому приміщенні, то жертвопринесення здійснюється через спалювання свічки, під час якого читаються молитви, лунають пісні-слави. Якщо жертва приноситься Воді (квіти, хліб, вінки), то правила ті, що й при Вогні - урочистість, читання молитов, пісні Спостерігають, як річка приймає дари.

Під час будь-якої Богослужби неприпустимі приватні розмови, недоречні жарти. Головний настрій - урочистість і стриманість.

Після священної частини Богослужби іноді влаштовуються Братчини (переважно святкового характеру). Такі обіди чи вечері є логічним продовженням урочистостей. Тому поводження на них хоч і є вільнішим, але має бути поважним. Головні обрядові правила Братчини передбачають обов'язкову загальну молитву для освячення їжі. Неприпустимо брати щось зі столу, поки його накривають, або починати їсти без спеціальної молитви. Ритуальний напій є священним причастям Братчини. Розпочинає Братчину Волхв або старший священик. який передає ріжок (або чашу) справа наліво за ходом Сонця. Кожен з учасників проголошує коротке славослів'я одному або кільком Богам. Громада в цілому намагається, по можливості, згадати кожного з Богів. Всі рідновіри під час кругової чаші уважно слухають кожне славослів'я і відповідають на них. Наприклад, на слова: "Слава Сварогу!", проголошені одним з присутніх, усі відповідають: 'Навіки слава!" - і так продовжується доти, поки не завершиться коло. Відволікатися чи розмовляти в цей час - є проявом неповаги не тільки до побратимів, але й до Богів. Ріжок може пройти одне коло або три рази по колу, але не більше, інші напої {узвар, воду та ін.) споживають з окремого індивідуального посуду.

Кожен рідновір-язичник має знати, що все сказане під час кругової чаші, має священну і чарівну силу, тому всі слави і побажання мусять бути виважені, доречні і поважні. Під час Братчини допускаються дружні розмови, побажання, загальні співи, танці, веселощі. Колективна їжа, бенкет символізує космічний лад, до якого прагне людська душа. Завершуються Братчини, як і Богослужби, напутньою молитвою, до якої всі встають. Якщо Богослужба відбувається в священному Гаю. Вогнище не гасять, а чекають доки догорить. Сміття ніколи не кладуть до Священного Багаття. Залишки їжі закопують у землю. Місце проведення богослужби прибирається, як перед початком Богослужби, так і після завершення її.

Рідновіри, звертаються один до одного з повагою, називаючи "побратим" і посестра". Так звертаються до рідновірів і священики Рідної Віри. Віруючі звертаються до священиків відповідно до їхнього сану офіційно: "Високодостойний волхве (ім'я)!", "Достойний проповіднику!" або при безпосередньому звертанні: "пане волхве", "пане проповіднику". Між рідновірами мусить панувати злагода і пошана, доброзичливість, взаєморозуміння і дружня взаємодопомога. Громада язичників-рідновірів має бути, як велика дружна родина - в цьому основна засада нашого успіху у Відродженні Рідної Віри Українців.

Автор: Волхвиня Зореслава

https://olga-den-f.dreamwidth.org/214891.html

Tags: Язичництво
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 10
Buy for 50 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments