© Моя подруга розійшлася з чоловіком. З ким не буває ... Але ...
Причини бувають різні. В даному випадку, осліплена закоханістю, жінка вступаючи у шлюб, добровільно одягла на себе ярмо, і зовсім не подумала про те, що жити все життя у ярмі, то дуже важко, і під силу не кожному, а якщо скинути його згодом, доведеться розірвати і шлюб.
Що саме я маю на увазі ?
Моя подруга, закохавшись, дуже хотіла бути разом зі своїм коханим. Вона відчувала чого він хоче, що йому подобається у жінках, а що відчути самій не вдавалося, запитувала у нього. Щось запитувала і він відповідав, а щось він говорив сам а вона просто брала до уваги. Знаючи що йому подобається, вона все виконувала заради того щоб йому подобатись. Йому все дуже подобалося і вона це відчувала, і їй було це приємно. Але вона не відчула що тим самим наділа на себе ярмо, дуже тяжке для неї і невидиме та невідчутне для її коханого.
В їхніх стосунках він був собою, а вона виконувала роль жінки його мрії. Він жив реальним життям, а вона грала в житті ніби на сцені театру. Він одружився на жінці своєї мріїї, навіть не підозрюючи що одружується на персонажі, якого вдало грає закохана в нього жінка. А вона вийшла заміж з надією що згодом вона стане собою і все у них буде добре.
Побравшись, пара поринула у світ сімейного життя, у якому присутня не тільки романтика а і повсякдення, з його геть не романтичним побутом. Закоханість згодом вщухла, і грати роль жінки-мрії свого чоловіка, ставало все важче і важче. Хотілося бути собою і в одночас бути коханою і бажаною. Але коли подруга починала вести себе так як для неї природно, її чоловік дивився на неї як на чужу. У такі хвилини він був збентежений і починав злитися, а вона була у розпачі. Непорозуміння все частіше закінчувалися сварками, і закінчилися розривом стосунків.
Так вона скинула добровільно надіте ярмо, і залишилась сама. Біль у душі згодом мине, головне зробити правильний висновок і не повторювати власну помилку.
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/271992.html
Journal information