olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Непроханий гість.

*
Я взагалі собачник за станом душі, але він сам прийшов. Кіт, котяра, котище. По ширині лиця зрозуміло - миші його не цікавлять як жанр.

Як ця істота могла виявитися на сходинковому майданчику 15-го поверху, незрозуміло. А, головне, навіщо? Добровільно піти з дому, де тебе вигодували до стану великої рисі можна тільки за політичними переконаннями.

Я, якщо чесно, не хотіла пускати його до себе. Підозрювала, він осквернить квартиру презирством за загальну гастрономічну непідготовленість.

Так і сталося. Хоча у мене був розсольник. А розсольники в моєму холодильнику нечасто зустрічаються.

Там зазвичай шматок сиру страждає від самотності. Ну, максимум водить похмурі хороводи з солодким перцем.

А тут цілий розсольник! Смачний, свіжий, приготований за особливим рецептом "мама врулила банку огірків, а куди їх, сука, дівати".

Я сама буквально по-материнськи дістала мисочку, вибрала найм'ясніші місця в каструлі і навіть підігріла частування в мікрохвилівці.

Кіт обдарував вміст миски гидливим понюхуванням. Демонстративно відвернув морду кудись у далечінь і байдуже запитав: "Це все, що ви можете запропонувати, мадам?"

Хам. Подумала я. Але поразки не прийняла. Полізла в морозилку. Там виявилися скам'янілі ягоди позаторішнього врожаю (угу, знову мама, в надії на компот), листкове тісто і, ура - шматок курки.

Але, поки я захоплено розморожувати чи то ногу, чи то крило, мій гість ходою старого тюленя попрямував до виходу.

На порозі він ліниво оглянувся :

- Мені шкода вас, - тихо сказав кіт, - Прощайте.

Я образилася. Гість приречено побрів в протилежне крило 15-го поверху і раптом несамовито занявкав (так ревуть тільки бурі ведмеді-Кадьяк по Animal Planet)

Одна з дверей розчинилися

- Імператор! - вигукнула жінка років сімдесяти в рожевому халаті.

Я б здивувалася, якби цю наволоч звали Мурзік.

- Де ти пропав, негідник ?! - почала інтелігентно сваритися жінка.

- Він був у мене, їв розсольник, - збрехала я. Мені хотілося хоч якогось визнання.

- Ну що ви, - поблажливо сказала сусідка, - Імператор їсть тільки середземноморських равликів слабкого засолу, вирощених на лазурному березі в другій половині травня, іноді мальків вугра, які не досягли двотижневого віку ...

Взагалі-то я точно не запам'ятала стандартне меню Імператора. Але це було щось таке, від чого мені захотілося замість "до побачення" сказати :

- Тітонько, удочеріть мене, будь ласка.

/ Анна Гін /

Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/298176.html

Tags: Оповідання
Subscribe

Posts from This Journal “Оповідання” Tag

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments