olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© "Михайлове Чудо — празник мстітєльний"

© В селі де я народилася дуже боялися цього свяа, казали: " Нічого не можна робити, бо Михайло обов'язково щось " учудить" ". Розповідали багато переказів, наприклад, про те, як жінка у цей день полізла по драбині, приставивши її до сливового дерева, щоб дістати слив, а кілок драбини зламався як сірник, не дивлячись на те, що драбина була міцна і в доброму стані, - жінка упала та зламала ногу.©

А ось так написала про це свято Олена Чебанюк у Gazeta.ua :

"На Михайлове Чудо то нічого не робили, Боже сохрані! — розповідає 70-річна Ганна Лебединська із села Петропавлівка Куп"янського району на Харківщині. — Моя бабушка розповідала: було у їх пара волів, і дід каже: "Поїду вивезу сіно". А баба йому:"Не трогай, бо сьогодні Михайлове Чудо". — "Буде чудно, як я вивезу сіно", — відповів дід. Тільки запріг волів і од"їхав — гоп! — упав віл і здох. Баба тоді: "Оце, дивися, і Чудо". Більш ніколи на це свято не робили й нам приказували".

Тих, хто не вірить в його силу або насміхається над ним, Михайло карає миттєво.

— Михайлове Чудо — це великий і страшний празник, — каже Клавдія Садовська, 80 років, із цього ж села. — Він такий празник, шо якшо ти нагрішиш, то він пойде і того ж день отомстить. Ми якось з дєдом їхали на мотоциклі, він не вірив у це й говорить: "Що це за Михайлове Чудо, шо я не знаю?" А я кажу: "Да це ж празник мстітєльний, Михайлове Чудо". Дак ми мотоциклом того ж день ледь не перекинулися і чуть не вбилися на смерть. Ну тепер він уже узнав, шо це за Михайлове Чудо. Нєззя, нічого нєззя робить — отомстить момєнтально. Він не протягає, того ж дня одмічає.

Святий Михайло має репутацію підступного, злопам"ятного й лихої вдачі. Щоб його не образити, на Михайлове Чудо чоловіки не рубали сокирою, не стругали, не пиляли й не різали ножем. Жінки не пряли й не ткали.

— То Михайло такий — шо-небудь а встроє, — розповідає 88-річна Тетяна Павленкова із села Подоли неподалік Петропавлівки. — У нас тут один начав строїться, а дома в нього ж тільки одна сокира та ножовка і більше нема інструментації. Тільки в мастерську в калхозну їхати. А там баби, сусідки кажуть: "Мишко, та ти б не їхав робить — сьогодні Михайлове Чудо". — "Ну а як треба? Стройка ж". Поїхав і отчикмажив собі руку.

Сусідка баби Тані, Зінаїда Закопайло, 74 роки, згадує, як святий покарав її знайому:

— У моєї подруги Райки була стара хата. І тьотка на Михайлове Чудо мазала около. Оце віранда, і навкруги хати — около називається. Ідуть люди й кажуть: "Танько! Та сьогодні ж Михайлове Чудо! Що ж ти робиш!" А вона: "Я помажу, а він хай сміється!". А воно хатка височенька була. Та як упала вона з тих козлів, як начала бити її "чорна болєзнь", і била да поки і задавило.

Святий Михайло любить "почудити" над тими, хто забув про його свято. 84-річна Марія Ситник із села Піщана на Куп"янщині від матері чула про злі жарти святого:

— Ото один чоловік поїхав сіяти на озиміну. Йому люди й кажуть: "Куди ти їдеш?" — "Куди? Хіба не бачиш— сіяти". — "А сьогодня ж праздник Михайлове Чудо". — "Чудно ж буде, як засію ниву". От приїхав на ниву, став борону знімати. Та задів голову між бильця борони, шоб на плечі її взяти і знести на ниву. Та так із бороною цілий день по ниві і проходив до вечора, аж поки смеркло. Аж тоді опомнився. Тоді положив борону на віз і приїхав додому. Потом і дітям заказав на Михайлове Чудо нічого не робити.

Архістратиг пробив жезлом ущелину в горі

Біля міста Гієраполя на заході нинішньої Туреччини у VI ст. язичники хотіли знищити церкву на честь предводителя небесного воїнства архістратига Михаїла. З"єднали в один потік дві гірські річки й направили їх на храм. Явився архістратиг, ударив жезлом у гору, й вода поплила в ущелину, що з"явилася від удару. Церква вціліла. Місце, де це сталося, назвали Хони — ущелина. На згадку про цю подію 19 вересня святкують Чудо архістратига Михаїла.

Фото208
Фото: olga_den_f

https://olga-den-f.dreamwidth.org/48814.html

Tags: СвЯта.
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments