olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Спробуємо стулити до купи чимало гучних та резонансних подій, які сталися останнім часом.

*
Добого здоров’я, друзі. Останнім часом відбувається чимало гучних та резонансних подій, котрі вже настав час спробувати стулити до купи. І подивитися чи не складається із тої мерехтливої мозаїки якась цілісна картина. Спробуємо? Якщо так, тоді заварюємо собі смачної кави чи ароматного чаю і зручно вмостившись приступим.

Найбільш резонансна та гучна подія – це учорашній бій в районі Золотого. Який у Кремлі єсьтєственно назвали коварною провокацією ЗСУ, але Кремлю вірити – себе не уважати. Дід схиляється до думки, що то була свідома цинічна провокація Росії, яка переслідувала дві цілі. Перша тактична – перевірка больового порогу президента Зеленського. В Москві було інтєресно, як себе поведе нова українська влада в умовах активізації воєнних дій. Друга ж мета провокації стратегічна – загальний зондаж реакції міжнародного співтовариства на случай возобновлєнія Росією освободітєльного походу в Україну.

Намір завершити нарешті справу звільнення України обострився у Хуйла саме зараз не случайно. З одного боку останнім часом ми постійно чуємо, що Хуйло безнадьожно болєн. Возможно, скоро вмре. І тому, як ответственний історіческій дєятєль, кинувся забезпечувати транзіт власті в РФ, а водночас – завершити виконання главних історичних задач русского народа у соответствії з заветами велікого Солженіцина. Який лічно заклинав Хуйла обеспечити об’єднання Росії, України та Білорусі, а єслі получиться – то приєднати і казахів, узбеків, туркмен, тобто усе оте среднєазіатске подбрюшіє. Времені в Хуйла мало, нада спішить, от він і заторопився.

Водночас, Хуйло наївно довірився мнєнію ряду авторитетних українських аналітиків, котрі давно стверджують, що Україна світові набридла, Захід від санкцій стомився, а президенти США та Франції просто платні холуї Хуйла. Мнєніє авторитетних українських аналітиків гучно підтримує табір незламних українських панікерів та всепропальщиків, котрі ознаки зрад та скорої поразки України бачать буквально у всьому. У панікерську еліту в нас аби кого не беруть, там воюють люди весьма необичні, але про їхню видатну роль у введенні Хуйла в оману дідусь розповість якось іншим разом. В общем і целом, Хуйла явно б’є нетерплячка, він зміцнюється в думці, що Україну слід освобождать ілі щас, ілі нікагда.

Напасти відкрито він іще не наважився, але приказ про всебічну підготовку благоприятного мірового обществественного мнєнія на случай освободітєльного похода він явно віддав. Чекісти з готовністю козирнули і кинулися осваювать виділені під це діло средства, ісполнітєлям же достаються крохи. Ну а ісполнітєлі і работають соответственно, в чому нескладно пересвідчитися, якщо ми поглянемо на практичні результати їхніх усілій.

З усього многообразія ознак, які свідчасть про зусилля Росії по підготовці до окончатєльного решенія укрАінского вопроса дід, аби вас не стомлювати, виділить лише дві – це оприлюднення у М’юнхені відомого плану «12 шагов по спасєнію Россії і по оставлєнію українців у дурнях», а також учорашнє засідання РБ ООН. Яке, нагадаю, було скликане заздалегідь, скликане на ініціативу Росії й було приурочене «К 5-ой годовщинє нєвиполнєнія Украіной мінскіх соглашеній».

Дід не виключає, що обидві названі ініціативи, а також здійснена для їх продуктивнішої реалізації воєнна провокація в районі Золотого – то складові частини одного плану. Так це чи ні – стверджувати не беруся, бо самого плану з розмашистою резолюцією Хуйла «Утверждаю» дід звісно не бачив. Але не сумніваюся, що план по деформації світової громадської думки у сприятливому для Росії ключі та підготовку міжнародних передумов до можливого освободітєльного походу проти укрАинских фашистов існує. У будь-якому разі згадані вище м’юнхенські «12 шагов» цілком лягають у логіку такого плану, оскільки мали на меті започаткування безплідної міжнародної дискусії, котра б як мінімум усе заплутала. А в ідеальному випадку сформувала б приємний Кремлю наратив, що у всьому винувата сама Україна.

Водночас ініційоване Росією засідання РБ ООН мало на меті переможно зафіксувати нову міжнародну реальність, за якою Україна здулася, а міжнародне співтовариство більше схиляється довіряти точці зору Росії. Ну або принаймні, що в РБ ООН з’явився розкол у поглядах і там «нє всьо так однозначно». Інакше для Росії не було жодного сенсу скликати те засідання. В цих умовах здійснення якоїсь гучної провокації на фронті з перекладенням провини на злобну українську воєнщину, було з точки зору московських чекістів дуже й дуже своєчасною спецією до гарячого гарніру.

Якийсь то план тупуватий, скажете ви. Звичайно тупуватий. Адже це типовий чекістський план, вони інакше не уміють. До того ж не будемо забувати, що характерною рисою типово чекістського плану є криворукість його виконання. В даному випадку усі три пункти плану виконувалися так, ніби руки у всіх їхніх виконавців виросли з одної сраки, і в мене особисто немає жодних сумнівів із якої саме.

Торкнуся «12 шагов». Взагалі-то дід чекав, що принаймні 10 пунктів того плану будуть болєє-менєє резонними, а один-два – підступно-провокативними. Тоді принаймні є про шо балакать. Але виявилося, що усі 12 пунктів – то настільки концентрована херня, що обсуждати той план навіть найбільш безсоромним експертам стало гидко. Миттю вибухнув шкандаль, і від того плану усі в паніці шарахнулися та з огидою від нього відмежувалися. Тобто повне фіаско, з чим авторів плану щиро і вітаю. Автори того плану зараз плаксиво скиглять, що стали жертвами спланованої хейт-оргії, але хулі вони хотіли? Отже по цьому пункту у Кремля провал, ідьом дальше.

Учора зранку в районі Золотого вибухнув бій, в якому загинув воїн ЗСУ. Кремльовська пропаганда одразу зарепетувала про очередниє преступлєнія кієвскіх властєй, коториє ведут войну протів собственного народа, перепасовуючи цей інформаційним м’яч у Нью-Йорк. Де саме того дня був запланований інша важлива інформаційна провокація - заздалегідь ініційоване Росією засідання РБ ООН. Де постоянному чуркіну Росії в ООН Васі Небензі було предписано забити в українські ворота потужного голяку. Вася надів гетри, узув бутси та пішов розминаться. Но водночас поклав собі в труси баночку вазєліна. Бо як свідчить його професійний досвід случаї в жизні російських дипломатів бувають разні.

Але слід визнати – брехун той Вася самозабвенний, професійний та винахідливий. Нагадаю, саме він на голубом глазу брехав в ООН, що малазійський боїнг збили українці, і що Скрипалів отруїли британці. Тоді цій брехні не повірили, але ж часи змінюються. І хтозна що можна було чекати від РБ ООН, де за останній рік змінився практично весь персональний склад. А от про Васю Небензю дід знав, що то дипломат опитний, не зря ж він іще в молоді роки став обладатєлєм ведомственной медалі МИД СССР «Два года в Таіландє без венєріческіх болєзнєй». Осторожний, сцуко.

Тому дивитися трансляцію засідання РБ ООН дід сів не без деякого хвилювання. Хто їх знає, які там зараз панують настрої, хоча найбільшу тривогу в мене викликали позиції представника Франції, а головне - представника України. Так, саме України, бо я дійсно побоювався, що його виступ буде ніяким. Допускав, що новий український представник, зв’язаний вказівками із Києва, буде мямлити щось ні про що, ні нашим, ні вашим. Бо треба розуміти, що представники держав у РБ ООН висловлюють не свої особисті думки, а виступають у межах отриманих зі своїх столиць інструкцій. Які ж інструкції з Києва отримав наш представник – дід не знав, тому й переживав. Тим паче не знав, які інструкції отримав француз, з огляду, що Макрон вже приміряє на лацкан пінжака колорадську стрічку.

Деяке занепокоєння викликАли і можливі зміни у позиції США. Бо раптом авторитетні українські аналітики мають рацію й американці уже не ті, що у 2014-му. І що Трамп уже давно про все з Хуйлом полюбовно домовився. Тим паче, що у кріслі представника США в РБ ООН давно вже не Саманта Пауер, яка керувалася гаслом «Україна понад усе!» і своїми злобними нападками довела Чуркіна до самі знаєте чого. Однак виявилося, що на американській дипломатичній лаві запасних злобних тьоть вистачає. І одна з них, Норман Шале, учора комфортно там усілася й узялася за Васю так, вроді ніколи в житті не сварилася. А увесь її довгими роками дбайливо накопичуваний запас сварливості дістався нещасному русскому Васі.

Далі більше – оказалося, що і в британському Форін Офісі сердитих тьоть теж єсть нєкоторе колічество. В общем, тон учорашньому засіданню РБ ООН задавали учора гострі на язик англосаксонські дівчата, які під керівництвом не менш язикатої головуючої бельгійки для начала проїхалися по Васі Небензі трьома елегантними асфальтоукладчиками. Після чого передали слово хлопцям.

Мужчини також не підкачали, зокрема представник Німеччини, знаменитий Кристоф Хойсген. Котрий свого часу був радником Меркель, і був із нею в ту пам’ятну ніч у Мінську, де лічно бачив Хуйла. Тому не удівітєльно, що герр Хойсген твердо тримається тої прогресивної думки, що у стосунках із Росією предварітєльні ласки недоречні. От він одразу й наїхав на Васю важким танком, ще й наприкінці, лязгая траками, Васін окопчик акуратно зарівняв. Щоб було і надійно, і красіво.

Представнику Франції від Васі вже майже нічого не осталося, тому, можливо, він виступав дещо у м’якших тонах. Але по змісту повторив усе те, що казали його колеги із США, Британії та Німеччини, тож розколу між західними державами нема, дід видохнув з полегшенням.

За Китай же дід ізначально не переживав – принципова позиція Пекіну щодо недоторканості кордонів і територіальної цілісності держав залишиться незмінною навіть коли Сибір стане частиною Китаю. Аж нарешті настав час представника України.

Щоб довго не говорити – дідусь дуже рідко когось хвалить персонально. Колись добрі слова я казав про нашого тодішнього представника в ООН пана Сергеєва, бо він на те дійсно заслуговував. Так ось, якщо пан Сергеєв слухав учора виступ свого нового колеги в ООН, пана Кислиці, то напевне думав про себе «Добре, синку. Добре!». Хороший у пана Кислиці був виступ, сильний. І добре аргументований, і доречно емоційний. А головне – якщо у когось із наших міжнародних партнерів і ворушилися напередодні якісь сумніви щодо позиції України, то такі підозри виступом нашого представника були однозначно розвіяні.

В ощем, і тут у чекістів творча невдача, а невтішні для Москви підсумки підбив сам Вася Небензя. Який с пріскорбієм визнав, що за п’ять років нічого не змінилося і світ продовжує потворствувать Україні, перекладаючи всю ответственность на Росію – саме те, що нам і потрібно.

Пару слів про «глубокую обеспокоєнность» - вислів, який лунав учора практично у всіх виступах, і який традиційно викликає в Україні сильну ідіосинкразію. Бо начебто символізує безпорадність міжнародного співтовариства перед агресивною поведінкою Росії. Це не зовсім так. Москва явно затіяла учорашнє засідання РБ ООН з метою зондажу змін у міжнародних настроях. І розраховувала як мінімум на різноголосицю, хоча Хуйло втайні надіявся на підтримку більшості РБ ООН. Але всупереч очікуванням Росія почула від усіх без винятку країн одностайну відповідь – «Ми все бачимо і все розуміємо. Тому, товаріщ Хуйло, затямте – союзників у вас нема, і вирішувати українське питання силовими засобами даже не думайте».

Таким образом, позиція світового співтовариства незмінна, а всерйоз у те, що Хуйло поумнішає і Росія змінить свою поведінку, в цілому світі вірять хіба що лише українські експерти. Та й то не всі. В діда взагалі підозра, що навіть Макрон у таку херню не вірить, просто удачно прикидується. А насправді усі ждуть, коли Хуйло отбросить нарешті копита, після чого світ одразу стане чіще і добреє, й усюди запанує мир тп злагода. Кроме Росії, звісно, із якої санкцій ніхто й тоді не зніме. Бо не для того ж оті санкції із таким трудом приймали.

Отже причин хвилюватися через міжнародну єдність у питанні підтримки України дідусь наразі не бачить, як не бачить підстав переживати з приводу боєздатності української Армії чи професійності українського дипкорпусу. Наші хлопці та дівчата своє діло добре знають, у чому вороги України уже не раз і не два на власній шкурі пересвідчувалися. Дещо непокоїть діда хіба що ситуація в таборі українських панікерів, і тут справа ось у чому.

Протягом останніх шести років кволі російські спроби перекричати наших панікерів незміно завершувалисвя конфузами, досі російські панікйори і мріяти не сміли, щоб тягатися силами із могутніми українськими всепропальщиками. Однак останнім часом розстановка сил на алармістському фронті почала помітно змінюватися, незалежні експерти фіксують в Росії стрімке зростання тривожних очікувань. І відповідно, гражданє РФ масово переходять у табір, котрий живе в ожиданії грядущих страшних потрясєній. Тож не дивно, що звиклі до тотального домінування бойові українські панікери почали проявляти перші ознаки розгубленості, але дідусь впевнений, що це явище тимчасове. Скоро наші алармісти зорієнтуються на месності, перегрупують сили, та покажуть отим ватним аматорам як панікують справжні професіонали. Найшли із ким тягаться.

Ну а ми зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених і спокійно та невпинно допомагаємо Армії та Флоту України.

І слєдім, щоб віздє порядок був! А не то, шо січас. ;)

Свирид Опанасович

Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/421206.html

Tags: s.o.
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments