olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Міждународний баклан года.

*
Доброго здоров’я, друзі! Не позбавлені чуття прекрасного міжнародні експерти спостерігають за віртуозними фінтами російської дипломатії із істинною естетичною насолодою. І їх, отих гурманів зовнішньої політики, можна зрозуміти, адже глава внєшнєполітічеського ведомства РФ Сірожа Лавров традиційно демонструє такий уровень дипломатичного іскусства, шо равних собі на нашій грішній планеті уже давно не знає. Впрочем, і в нього знайшовся мощний конкурент й не абиде знайшовся, а практично під боком – в Москві, у районі з промовистою назвою Хамовнікі. Й ім’я тому мощному дипломатичному генію - Кірюша Гундяєв, встречайтє.

Але спочатку традиційно заварюємо собі кави чи чаю, а поки ви включаєте чайники та кавоварки, дідусь подумає із кого саме з тих двох титанів дипломатичного постмодерну розпочать – із Сірожі чи з Кірюші…

Розпочну мабуть із Сірожі, для якого не существує зовнішньополітичних задач, які б він не міг блєстяще провалить. І ось недавно Хуйло поставив перед Сірожою нову важливу задачу – обеспечить прибуття до Москви на парад 9 мая найбільш вліятєльних глав государств і правітєльств. А серед них – і це було окремо підкреслено – президента США та прем’єра Великої Британії. Бо возжелал Хуйло обеспечить перед смертю майбутні підручники з історії хотя би фотографією, де він сидить із Трампом та Джонсоном як равний із равними. Як колись Сталін у Ялті сидів із Рузвельтом та Черчілєм. Задача зрозуміла і в принципі виполніма. Но не для Сірожі, которий нікагда нє іщет льогких путєй.

Шо ж зробив Сірожа? Сумлінний Сірожа негайно скликав нараду руководящого состава МИД РФ і обратився до них з пронікновенной речью, розпочавши її словами «Дебилы, блять!». Речь Лаврова возимела дєйствіє – були швидко підготовлені проєкти листів главам государств і правітєльств із запрошенням прибуть у травні 2020 року в Москву. Один із таких листів за підписом Хуйла Лавров оперативно відправив дипломатичними каналами у Вашингтон: «Дорогой-любімий ТрампМой! Прієжжай тусіть, будут тьолкі. Целую. Всєгда твой, Хуйло P.S. Obama - chmo». Дональд Фредович це запрошення отримав і офіційно, в твіттері, відповів, що пока не рішив, але подумає. Тобто не отверг запрошення з порогу, чим неабияк ощасливив багатьох українських аналітиків, котрі давно підозрюють містера Трампа в усьому нехорошому.

Іншого листа було надіслано в Лондон, на Давнінґ стріт 10, однак що саме у ньому написано – того ніхто точно не зна. Бо і сам лист, і конверт ще проходять після російських дипломатичних каналів антибактеріальну хімічну обробку. Проте усі здогадуються, що мова про персональне запрошення від Хуйлв Борісу Джонсону прилетіть в Москву. Чіткого «NO!» із Лондона поки не пролунало, отже може бути і «YES!» і ця пауза також сповнює душі сердитих українських аналітиків приємними передчуттями.

Подібні запрошення були розіслані практично у всі найбільш потужні країни світу, окрім України, але це неточно. Тому небайдужі громадяни давно вже недобре зиркають у бік Банкової вимагаючи чіткої відповіді – а де буде президент Зеленський 9 травня 2020 року? У офісі президента подібні запитання викликають цілком зрозуміле роздратоване здивування людей, котрі не знають де Зеленський буде завтра. А їх питають про 9 травня! Не можна від влади вимагати неможливого, їй треба дати час наступати на граблі поступово й послідовно. Майте, гражданє, терпіння.

Однак глави деяких держав вже знають, де вони будуть того дня і знають, що будуть в Москві. Серед них - мсьє Макрон, на якого адепти українського песимізму та всепропальства давно дивляться із почуттям глибокої человечеської вдячності. Між тим є версія, що згода Макрона – то такий хитрий дипломатичний хід, спрямований на підтримання в Хуйлові іскри надії на можливість домовитися з Заходом. Бо остаточна втрата Хуйлом такої надії може мати важкопрогнозовані наслідки для регіону та світу, а цього ніхто не хоче.

Втім, злі язики подейкують, що згода Макрона – то результат усілій не стільки Сірожі Лаврова, скіки лічно Хуйла. Которий находясь у форті Бреґансон особисто вручив Макрону запрошення в Москву, присовокупивши до нього ще і справку з поліклініки. Яка свідчить, що Хуйло нє жілєц, скоро вмре і хоче перед смертю з усіма помиритися. Повертівши в руках оту медичну довідку з мокрою печаткою Макрону в голову прийшло кілька плодотворних ідей. Обмозгувавши які він врешті-решт вирішив, що ігра того варта, хуже точно не буде, взяв і согласився.

Також погодився прилетіти в Москву товариш Сі Цзинь Пін із Китаю, хоча мнітєльного Хуйла незащищонний контакт із китайцем тепер навряд чи сильно вдохновляє. Але нічого не вдієш. Бо це товариш Сталін свого часу із товаришем Мао не сильно панькався, адже був йому начальником. Тепер же товариш Сі начальник у Хуйла, а як свідчить давня китайська мудрість: подчіньонних без нагляду надовго оставлять нільзя.

Прибути в Москву угрожає і прем’єр Японії, шановний Сіндзо Абе, зустрічі з яким Хуйло останнім часом всячеськи ізбегає. Але Абе-сан фантастично упрямий чоловік і не приховує, що в питанні повернення Північних територій має твердий намір Росію дожать. Хуйло вже його не раз, вежліво, русскім язиком просив «Отлєзь, гніда», але Сіндзо Абе вдає, що не понімає. Втім, ті ж злі язики подейкують, що все шановний Абе-сан чудово розуміє. Розуміє, зокрема, що дожимати Японія буде вже созревшу Росію, тобто постпутінську. А поки що час воздєлувать грядки. І що ретельніше оті грядки навесні скопати, то солодшими будуть осінні плоди – вважає глава уряду Японії та дивиться у бік Росії з многозначітєльним агрономічним прищуром.

Таким образом, є вірогідність, що нєкоторе колічество глав держав і правітєльств таки злетиться 9 мая до Москви, а це дозволить українським аналітикам впевнено писати про сокрушітєльну победу Хуйла, безхребетний Захід, меркантильний Восток, про усіма предану й поругану Україну і всьо такоє прочеє. Бо ж, як відомо, українські політологи то взагалі така публіка, що на їхньому тлі навіть Кассандра Троянська - символ нестримного й радісного оптимізму. Щоправда, існує небезпека, що авторитетні українські політологи будуть у травні дещо розчаровані. І причина того можливого розчарування - Сірожа Лавров, котрому на тонкі душевні переживанія авторитетних українських аналітиків відверто начхать.

Бо шо ота бессєрдєчна тварь учудила – взяв та й позапрошував у Москву вообще майже усіх підряд, не думаючи чи входить у творчі плани лідерів демократичних держав зустріч, наприклад із Кім Чен Ином. Принаймні у Вашингтоні та Лондоні при звістці, що сєверокорейський лідер уже приміряє парадний кітєль, у якому буде фотографуватися в колі провідних політиків світу, слєгка напряглися. Але не встигли вони напрячься, як Сірожа викинув нового фінта – полетів у Каракас і лічно запросив у Москву Ніколаса Мадуро. А той не будь дурнем тут же согласився.

Тепер дипломатична громадськість світу вже ледве стримується від реготу - запросити в Москву президента Венесуели, легітимність якого офіційно не визнають ні у США, ні у Великій Британії і після того всерйоз сподіватися на приліт Трампа та Джонсона, ето висший пілотаж дипломатії. І ето практично гарантує Лаврову почесне звання «Международний баклан года».

Но Сірожа на авось не сподівається і про всяк випадок закріпив успіх НЕ запросивши в Москву лідера Ірану. Хоча в Тегерані на таке запрошення по праву чекали – адже Хаменеї був гостем на всіх останніх ювілєйних парадах. А щас, у 2020, коли Ірану дуже треба, не позвали. Іншими словами, на додачу до взірцевих російсько-турецьких стосунків, Москва тепер отримує ще й головняк із взірцевими російсько-іранськими стосунками, якось забувши, що судьба воєнного контингенту РФ у Сирії напряму й безпосередньо залежить від доброзичливості не лише турків, але й персів.

Самі ж російські вояки в Сирії вже учуяли нєдоброє, не даремно ж один із офіцерів того контингенту, нєкто Лавренчук три тижні тому зумів злинять додому, хоча й нєсколько екзотичним спосабом. А саме - зайшовши у штаб полка, підійшов стройовим шагом до парадного портрету Хуйла і обратився до нього матєрно. А потом довго і со знанієм дєла порочив честь і достоїнство Хуйла грязними казарменними вираженіями. Зачувши які деякі младші офіцери знепритомніли, а старші з великим трудом взявши себе у руки оголосили Лавренчука п’яним. Нємедлєнно видворили його із Сирії в Росію, де його уволили со служби без пенсії і права ношенія форми. Зате тепер смекалістий Лавренчук вдома, живий і смієцця, а яка доля жде решту його сослужівцев по Сирії того ніхто не зна. Але судячи з усього торжество бліжнєвосточной політики Хуйла-Лаврова рисує їхню будущность у нєсколько мрачних тонах.

Таким образом, можна вважати, що Сірожа Лавров в погоні за згадуваним вище титулом обеспечив собі надійне лідерство, але трохи зазівався й самонадіянно розслабився. Бо проґавив, що за ним із ревнивою заздрістю спостерігає дуже серйозний конкурент, а саме вишеупом’янутий житєль Хамовніков Кірюша Гундяєв. Який в глибині душі переконаний, що кубок «международний баклан 2020» має зберігатися не на Смоленській площі, а в Чистом переулке, поряд із аналогічним кубком «2019».

І обуреваємий гординею Кірюша вирішив убедітєльно доказать, що церковна дипломатія РПЦ уміє провалювати поставлені перед нею Хуйлом задачі отнюдь не менш блєстяще, ніж це роблять дипломати з ведомства Сірожі Лаврова.

А щоб провал не був якимсь там мелким та щоб не остався Хуйлом непоміченим, Кірюша взявся за дійсно велику історичну задачу. Бо надумав ні много ні мало, як поставити масну крапку в історії такого нєдоразуменія, як Константинопольський патріархат. Котрий взагалі непонятно чого ще існує. І по якому праву командує. Адже ж усім відомо, що головною православною церквою світу є РПЦ, яка отримала автокефалію задовго до народження Христа. «Ведь ето же общеізвестно», як каже Хуйло в случаях, коли несе відверту ахінею. Ну й щоб наочно продемострувати, вагу та істинну силу РПЦ в православному світі, Кірюша вирішив провести ізящну двохходовочку. А іменно – созвати руками Антіохійської церкви у столиці Йорданії місті Амман всеправославне совещаніє. Куди мали прибути глави усіх помісних церков та разом, вручити Вселенському патріарху Варфоломію чорную метку з написом «Нізложен». Після чого старенького патріарха мали відправити в монастир замолювати гріхи, найбільший серед яких – повернення Православній Церкві України автокефалії.

Спочатку, поки ініціатива якоби виходила від Єрусалимського патріарха, організація того совещанія потроху якось ішла. Єрусалимський патріарх неквапно обдзвонював колег, дехто з глав помісних церков навіть погодився прибуть, а дехто пообіцяв прислать делегатів, але Гундяєва така млявість аж ніяк не влаштовувала. Його аж трусило з нетерплячки, адже Кірюші був потрібен яскравий перформанс із молєбнами, хресними ходами й урочистими анафемами Варфоломію. Було би також непогано, якби помісні церкви погодилися визнати зверхність РПЦ, як найбагатшої та найавторитетнішої православної церкви світу, а його, скромного раба божого Кірюшу Гундяєва, щоб інтронізували на нового Вселенського патріарха. З резиденцією в Москві. Після чого Кірюша урочисто та з наслаждєнім спалив би копію Томосу й возвістив благую весть, що із розколом нарешті покінчено. З таким наміром церковні дипломати РПЦ грубо відтіснили від організації Амманського заходу Єрусалимського патріарха і взялися до роботи самі. Та узялися настільки ретіво, що все одразу полетіло шкереберть.

І поки московські церковні дипломати не покладаючи рук трудяться, можна підбити попередні підсумки їхніх трудів: статус заходу понижено із Всеправославної наради, до просто неформальної братньої зустрічі; братні почуття Кірюші й готовність прилетіти в Амман висловили лише два предстоятелі - Сербської та Єрусалимської церков; максимум 5 церков із 15 можуть бути представлені своїми предстоятелями, але це не точно. Бо РПЦ не втрачає надії, докладає максимум зусиль, тому Вселенський патріарх Варфоломій поки що спостерігає за розкольницькою фрондою Кірюші з іронічною посмішкою. І до серйозних виховних дій іще навіть не вдавався, бо навіща? Все зробить сам Кірюша та його винахідливі й працьовиті церковні дипломати. Яким по суті ніхто особливо не заважав.

Таким чином, блискуче проваливши навіть простеньку дипломатичну двохходовочку, Кірюша Гундяєв зробив уверенну заявку на победу та суттєво піднявся у турнірній таблиці, практично зрівнявшись із Лавровим. Епічне протистояння двох титанів викликає жваві дискусії в середовищі професіоналів, які все ж таки схиляються до думки, що переможцем врешті-решт вийде Сірожа. Адже простору, де можна облажатися, у Сірожі об’єктивно більше. А як же Хуйло? – спитає читач. А Хуйло грає у прем’єр-лізі, там він давно ні для кого недосяжний, тому змагається сам із собою в полнєйшем геополітіческом одіночестве.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених та спокійно, але невпинно допомагаємо Армії і Флоту.

І слєдім, щоб віздє був порядок! А не то, шо січас. ;)

Свирид Опанасович

Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/424034.html

Tags: s.o.
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • © Злісний шкідницюра.

    * © Почалося. Повилазили кравчики і давай щосили ритися. Вигони перериті повністю, нора біля нори. Лізуть на городи, у садки, у квітники. Покищо…

  • 19 квітня: народні прикмети і заборони

    * Народні прикмети 19 квітня Туман вранці віщує суху погоду до кінця місяця. Чим прозоріші хмари, тим тихіша буде погода, але може піти і дощ.…

  • © Зацвіло.

    * © Щось зацвіло дрібненько, білим. Квітки діаметром десь пів сантиметра. Оцей дрібненький бур'янець з'явився у нас років 10 тому. Спочатку він…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment