© На дачі, для садівника-городника гумові чобітки то дуже необхідна річ. А мої чобітки вже своє відслужили. Тож я, скориставшись гарною погодою, вирішила сьогодні прогулятися на базар.
Спочатку пішла на "дерев'яні" ряди, там де продаються всілякі дошки і "досточки" : плінтуси, наличники, штапіки, штахетини і навіть уже готові парканчики штахетники. ;) Люблю я ходити тими рядами. Там пахне свіжообтесаним деревом. А всілякі брусочки та дощечки надихають на ідеї для саду. Купила там тоненькі, гладесенькі планочки, з яких вийдуть прекрасні опори для моїх кручених паничів. ;))
Потім пішла на ряди взуття. Треба ж підібрати гумові чобітки. Підійшла до прилавка з гумовим взуттям. Подивилася і вирішила одні приміряти. Продавчиня знайшла мій розмір і дала мені чобіток для примірки. Я зняла своє взуття і нирнула у чобіток. А там ... щось незрозуміле і холодне ... Я почала прислухатися до відчуттів. Мені вже було не до думки про розмір, тому що складалося таке враження, що чобіток щойно дістали з морозильної камери ... Потім, прислухавшись пильніше, я зрозуміла що у чобіткові ... ХОЛОДНЮЧА ВОДА !!!
Оце так сюрприз !!! Навмисне не придумаєш ! Я кажу продавчині :
- Там у чобітку вода !, - швиденько знімаю чобіток, і показую їй повністю мокрий носок на своїй нозі.
Очі у продавчіні стали круглими. Вона спочатку оіміла, а потім каже :
- Я-а-ак ??? Звідки вона там взялася ?
- Так це ж ваші чобітки, вам краще знати. А мені тепер ідти додому з мокрою ногою.
Продавчиня перелякано почала общупувати все інше взуття, а я віджала воду зі свого носка, на скільки змогла. Спробувала одягти взуття без носка, але відчуття мені не сподобалося. Одягла мокрий носок і бігом додому. ;)
Я планувала ще погуляти, але прогулянка не вдалась ! ;) Тепер, перед тим як міряти взутя, буду перевіряти його рукою. ;)))
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/425669.html
Journal information