© В стрічці, у Facebook : Усе пропало, масок немає, медицина ні к чорту, залишимося без роботи, без грошей, без їжі ... без цигарок, без горілки, без шашликів, без цукерок ...
Таке враження, що люди живуть з порожніми коморами, холодильниками і погребами ... ні в кого немає жодної банки консервації
"... після карантину не буде роботи - все, гаплик ! Кінець світу ! Вимруть усі як динозаври ..."
Але ж ми не динозаври !
А в селах пусті хати стоять, земля бур'янами позаростала. Немає роботи ? Їдьте у села. Обробляйте землю, тримайте худобу. Буде що їсти, і ніколи буде хворіти, і не потрібні будуть гроші на медицину. І все буде ЕКО. І ніколи буде навіть угору глянути, не кажучи вже про Фейсбук ...
В селі важко жити ? Скучно і головне - не престижно ?
А в місті без грошей чекати на гаплик страшенно престижно !
А в селі пахне весною. Земля жива. Земля дихає і вдихає життя насіню. Насіння дає паростки і вони тягнуться у небесну височинь. До сонця. І ..., без грошей.
Птахи радіють весні. Співають. Мостять гнізда і радіють життю. І також, як не дивно, без грошей.
А люди так не можуть. Тому що одного разу, колись, дуже давно, вони придумали гроші. А пізніше, набагато пізніше, придумали якесь дивакувате слово - "пи@дець". ...
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/434435.html
Journal information