olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© Про День Перемоги, і крапля спогадів про події під час Другої Світової.

*
© Бабуся багато розповідала про війну, тоді здавалося, що вже все знаю на пам'ять, і якось і думки такої не було, що треба ті розповіді записати. Потім бабусі не стало, її розповіді перестали звучати і, поступово почали забуватися. Залишилися лише уривки. Як же я тепер жалкую, що тоді не записала все що розповідала бабуся.

Сьогоднішній день Пам'яті, вже добіг кінця. Напишу деякі уривки бабусиних спогадів, що пригадаю.

"Коли фронт проходив недалеко, то до нас у село приходило дуже багато військових. Вони просилися переночувати, але пускали їх до хат не всі. У когось хати були маленькі, а хто просто не хотів пускати. Та проти волі господарів, військові в хату не заходили. А моя прабабуся, бабусина мама, пускали солдатів завжди. Не дивлячись на те, що і хата була маленька, і дітей було у сім'ї багато. Пускали стільки, скільки могло в хату влізти. Якщо було чим, то трохи ще й частували хлопців. А спати вони лягали на долівці, покотом. Бабуся дадуть простелити якусь ряднину, і хлопці на неї попадають рядочком, та так і засинають.

Те що їх було багато, то не страшно. Вони ж зазвичай довго не затримуються. Від них була лише одна наприємність - воші. А воші були їхніми вічними супутниками.

Отож після таких візитів, уся сім'я починала чухмаритися. Діти починали скиглити. А прабабуся, духом не падала, бо вона військових хлопців сприймала як своїх синів. А своїх синів двоє загинуло на самому початку війни.

Тож прабабуся, як тільки солдати покидали хату, добряче розжарювала піч, і відправляла туди всі рядна на яких спали гості. На дезінфекцію високою температурою. ;) Потім "роздягала" всю сім'ю до гола, давала кожному якісь тряпчини прикрити "непристойні" частини тіла, найменших заганяла на піч (на лежанку), а сама брала весь одяг і клала його у розжарену піч на деякий час. Коли одежа прожарювалася, вона її діставала і роздавала всім, уже без будь-яких живих істот. ;) Наступним заходом, відправляла у піч все в чому були і чим прикривалися члени родини, поки прожарювасля одяг".

Ось такий невеличкий епізодик життя підчас Другої Світової.

День Перемоги, за моєї пам'яті, у часи совка, святкували завжди 9 травня. Але без побєдобєсія. Це був день спогадів про війну, і поминок полеглих підчас війни. Двоє братів моєї бабусі, а моїх дідусів, як я вже писала вище, загинули на самому початку війни. Їх відправили воювати навіть без зброї, на вірну смерть. Тож нашій сім'ї, було не до гучних святкувань. Це було свято зі сльозами на очах у прямому сенсі цього слова.

Зараз я також не відкидаю свята Перемоги 9 травня. Тому що його завжди святкували у нашій сім'ї. У цей день ми вітали тоді ще живих, хоча і не завжи здорових ветеранів. Дарували їм квіти з власних грядок. Звісно що тюльпани. Ходили до пам'ятника невідомому солдату, який стояв чи не в кожному селі. Зачитували там імена тих, хто загинув на війні, читали вірші про війну і про любов до Батьківщини, співали тематичні пісні.

А у вечері, ветерани біля пам'ятника варили куліш у великому казанку, на вогнищі, і смажили барана, якого ветеранам виділяв колгосп з найпоширенішою назвою "Шляш до комунізму".

Ми малими бігали довкола того дійства і нам перепадало трохи куліша зі смаженою бараниною вприкуску. ;)))

Часи змінилися, про війну повипливали нові для людей часів совка факти. І тепер ніби вже і не треба святкувати 9 травня. Але куди подіти спогади дитинства, сімейні традиції ? Яка б вона не була, а то наша історія. І тому, я особисто думаю що не важливо те, святкуєш ти свято чи ні, а важливо що означає для тебе те свято, і як ти його святкуєш.


Фото: olga_den_f

Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/447649.html

Tags: Свята, Спогади
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • © Злісний шкідницюра.

    * © Почалося. Повилазили кравчики і давай щосили ритися. Вигони перериті повністю, нора біля нори. Лізуть на городи, у садки, у квітники. Покищо…

  • 19 квітня: народні прикмети і заборони

    * Народні прикмети 19 квітня Туман вранці віщує суху погоду до кінця місяця. Чим прозоріші хмари, тим тихіша буде погода, але може піти і дощ.…

  • © Зацвіло.

    * © Щось зацвіло дрібненько, білим. Квітки діаметром десь пів сантиметра. Оцей дрібненький бур'янець з'явився у нас років 10 тому. Спочатку він…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments