© У нашому селі, до приходу сувітів, майже у кожному дворі була корівка. А потім прийшли сувіти, і забрали всіх домашніх корів у колгоспи. Розкуркулили селян, паскудники. Після того корів тримати не дозволяли, а як же родині без молока, коли живеш на землі, і тримав споконвіку корову ?
Тож люди почали тримати кіз. Кіз у сеі було чималенько, і пасли їх так же, як і корів - у череді. Коли у наші краї прийшла Друга Світова, кіз все одно пасли, не дивлячись на те, що ворожі літаки робили нальоти і кидали бомби. Пасли по черзі кожна сім'я.
І от, прийшла черга пасти кіз нашій сім'ї. І моя бабуся, погнала череду у поле. Тільки відігнала від села, аж тут гуде : "Ве-ззу-у-у, ве-ззу-у-у ..." Так у нас у селі говорили про звук німецького літака, який віз бомби. Бабусі стало страшно, а кругом відкритий степ, лише подекуди невеличкі кручки, які повимивали весняні води, глибиною десь до метра. І от бабуся (тоді ще підліток) швиденько шмигнула у одну з круч. А кози за нею. Вся череда ! В купу збилися і стоять біля бабусі, здригаючись час від часу від важкого гулу літака.
Льотчик помітив таку картину і почав літатити над бабусею з козами, туди сюди, щоразу знижуючись над чередою, з кожним разом все нижче і нижче. Бабуся розповідала, що коли він пролітав над їхніми головами, то був так низько, що вона навіть бачила його голову і помітно було що він сміявся.
У бабусі ледве серце не вискочило, а кози тулилися до неї та одна до одної, і дуже сильно здригалися та тремтіли. Так літак політав декілька разів, і полетів геть. Як казала бабуся : "Погрався суккин син ! ..."
Коли літак відлетів, бабуся потроху почала приходити в себе, вийшла зі своєї схованки. Кози за нею. Спочатку тварини не паслися, а просто ходили купкою, а потім потроху почали скубти траву, час від часу озираючись. Більше літак не прилітав, кози напаслися, і бабуся пригнала їх у село, по домівках. ;)
Фото: olga_den_f
Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/447787.html
Journal information