olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© А колись там цвіли акації ...

*
© Колись та вулиця була вся в акаціях. Вони росли по обидва боки дороги, яка просочувалась вузенькою стрічкою між подвір'ями у два ряди. Вузенькою на стільки, що машинам розминутися було ніде, і якщо вони зустрічалися між тих казкових, кремезних акацій, то комусь доводилося їхати назад. І їхали вони тоді вуличкою в одному напрямку, одна задом а друга передом, до кишеньки перед воротами, які зустрічаються вкрай рідко.

Подвір'я були розташовані густенько, межа до межі. І були вони доглянуті, охайні огороджені парканами, і ... акаціями. Біля деяких дворів, впритул до парканів, стояли лавочки і на тих лавочках у вільні хвилини та на свята, збиралося місцеве ББС. А я з однолітками, малечею, метушилися неподалік в надії підслухати не завжди зрозумілі дорослі розмови. А коли люди були зайняті бескінечними сільськими справами, на лавочках поважно сиділи або лежали пухнасті, хвостаті, муркотливі члени родин.

Вулиця була жива, наповнена гаміром і сміхом, а іноді з'ясуванням хто правий, і чому "ваші кури на моєму городі риються ?!?, ..." Удосвіта з дворів лунало голосне кукурікання, а трохи пізніше мекання.

Біля нашого двору росла величезна тополя, яку наш сусід постійно намагався зрубати, через те, що мовляв, росте дуже близько до його городу і заважає рости його абрикосам. А ще сусід постійно допитувався, чому наш паркан стоїть на відстані пів метра від межі, а не на метр. Іноді навіть матюкався, Царство йому Небесне.

Бувало вийдеш у двір, а повітря наповнене неперевершеним ароматом смаженої картолі на салі з цибулею, або млинців на домашньому молоці ... Стоїш посеред двору і млієш від того аромату, ковтаючи слину, і починаєш вираховувати, з якого ж двору той аромат ...

Тепер на тій вулиці акації жодної. На охайних колись подвір'ях невідомо звідки набралися непролазні сливові джунглі. Понаростали хтозна звідки непролазні терники. Замість городів бур'яни такі, яких раніше ніхто навіть у сташному сні не бачив. Замість курей бігають фазани. Замість домашніх собак, то тут то там гавкають лисиці.

Люди покинули вулицю і поїхали у міста кращої долі шукати. Поїхали в надії заробити великі гроші та насолодитись прогресом. Чи справдяться їхні надії чи ні, а обжиті місця пішли в небуття. Одиниці знайдуь собі місце під сонцем у містах, а більшість людей, шукаючи кращої долі, добровільно стануть рабами такого омріяного прогресу, сами того не розуміючи.



Crossposts: https://olga-den-f.dreamwidth.org/455905.html

Tags: Спогади
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • © Велопрогулянка. ;)

    * © Сьогодні прогулялася з дачі в райцентр на велосипеді. Ну, там на базар, у супермаркети ... Проїхала не багато, всього 30 кілометрів, з зупинками…

  • © 14 вересня. Сьогодні Семен Літо продає.

    * © Сьогдні День Семена літопродавця. Недолюблює Семен літо, не подобається йому спека, і тому він кожного року, 14 вересня влаштовує торги - продає…

  • © 11 вересня. Останній день бабиного літа.

    * © Останній день бабиного літа. Був теплий але дув дуже сильний вітер і вихрилося. Закінчилося перше молоде бабине літо. Через два дні настане…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 9 comments