olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Донбас

Правда полягає в тому, що Донбас за так званими «Мінськими угодами» повернути в склад України неможливо. «Мінські угоди» — це угоди про замороження конфлікту і перетворення Донбасу на «чорну діру», яка висмоктуватиме пасіонарну енергетику українців, знищуватиме економічні ресурси країни, слугуватиме генератором хаосу для решти країни і висітиме гирями на Україні, не дозволяючи їй ані проводити реформи, ані здійснювати деолігархізацію.

«Мінські угоди» як зразок таємної дипломатії являли собою класичний приклад зовнішнього кризового управління Україною з боку Росії при посередництві представників ЄС.

Доля Донбасу не може бути предметом торгу поза українською громадою. Відтак сьогодні бачиться тільки один шлях вирішити долю Донбасу — винести це питання на всенародний референдум в Україні.

Сьогодні головна проблема Донбасу не в тому, чи хоче Донбас бути з Україною, а в тому, чи хоче Україна бути з Донбасом. Саме це питання і має бути винесено на референдум.

Відтак, що б там не вирішили представники Донбасу чи представники української, російської та європейських влад, кінцеве рішення прийматиме громада України. Тільки такий підхід гарантуватиме послідовну політику України щодо Донбасу.

Щоб зрозуміти дії очільників нинішніх так званих ДНР-ЛНР, потрібно запитати: вже після оголошення Росією рішення не приймати до складу своєї держави ДНР-ЛНР за що останні місяці воювали збройні сили ДНР-ЛНР? За ширші кордони автономії в складі України чи за повернення економічних преференцій їхнім олігархам? Тобто ДНР-ЛНР воювали з Україною за те, щоб ввійти в склад України на кращих умовах?

Знову повертаємося до питання — якщо все-таки Донбас входить до складу України, то як хто? Як автономія, яка готова в будь-який момент встромити Україні ножа в спину і проголосувати за приєднання до Росії? Тоді навіщо нам така автономія в складі України?

Наступна проблема — це прийняття рішення української громади про мир.

Мир на міжнародних переговорах це ще не означає дійсний мир. Мир як такий має бути визнано українською громадою.

Більше того, наш Президент досі не повідомив українську громаду про перехід до миру.

Усім ніби все зрозуміло, усі дивляться новини, але повідомлення про перехід до миру — це важливий крок влади. Без нього мир всередині України не може початися.

Тобто оголошення переходу до миру це дуже важливий крок. Бо від цього кроку залежить зміна чи збереження дискурсу. Який має бути тепер дискурс з ЗМІ — війни чи миру?

Якщо у нас дискурс війни, то ми продовжуємо мати справу з сепаратистами, терористами, бойовиками, найманцями і російськими військами на території Донбасу.

Якщо у нас дискурс миру, тоді ми маємо громадян України на території Донбасу, які мають якісь, можливо навіть обмежені за амністією, права.

Якщо у нас дискурс війни, то тоді ми продовжуємо війну, тільки іншими засобами — наприклад, від збройної війни переходимо до економічної блокади Донбасу, який не є в складі України.

Якщо у нас дискурс миру, тоді ми починаємо будувати мирне життя на Донбасі, який є в складі України.

Якщо у нас ні миру, ні війни, а армію тримати в готовності, тоді потрібно чесно сказати — у нас заморожений конфлікт.

Наступна проблема — як бути з біженцями. Можна одразу ж сказати, що біженці з Донбасу на території України це українські громадяни. А як бути з біженцями на території Росії? Це такі самі зрадники, як російськоорієнтовані жителі в Криму чи це люди, які помилилися?

Тут не може бути непевної ситуації — всі вони все розуміли і мали змогу поїхати і в Україну після примусової втечі в Росію. Але вони поїхали і лишились в тій країні, яка згідно рішення українського Парламенту визнана країною-агресором. Якщо навіть не називати з якихось причин цих емігрантів зрадниками, то в будь-якому разі, якщо вони тікали від агресії до країни-агресора, вони не можуть лишатися громадянами України.

Це означає, що повернення біженців з Росії на Донбас є дуже сумнівною дією з точки зору громадян України, які боролися з агресією Росії на території Донбасу. Ці люди можуть стати українськими громадянами лише з поразкою в якихось правах.

Наступна проблема — як бути з армією так званих ДНР і ЛНР. Жодна армія не може бути роззброєна шляхом простих переговорів. Отже саме роззброєння армії ДНР-ЛНР має бути тривалим і проблемним процесом.

Навіть якщо комбатанти ДНР-ЛНР будуть амністовані, то чи означає це, що їх зброя має стати частиною зброї ЗСУ, а вони самі мають бути включені до лав ЗСУ?

Проблема контролю України за зброєю та живою силою армії так званих ДНР і ЛНР залишиться навіть після того, як російсько-українських кордон буде взято під контроль ЗСУ.

Існує простий принцип — скільки в країні армій, стільки в ній і держав. Якщо в Україні буде якась окрема армія ДНР і ЛНР, то це означає, що ДНР і ЛНР являтимуть собою окрему державу, як би ми їх правовий статус не прописали хоч в законі, хоч в Конституції.

Наступна проблема — відбудова Донбасу. В цьому сенсі має бути сказано точно і радикально — відбудова Донбасу це справа самих жителів Донбасу. Ніхто не змушував (крім Росії) жителів Донбасу брати в руки зброю. Революціонізована Україна була надзвичайно налаштована на будь-які політичні перетворення в країні. Автономія Донбасу в складі України була дуже реальною і досягалася вона без будь-якого кровопролиття.

Сьогодні ж ситуація виглядає наступним чином. 1) Росія пропагандою промила мізки жителям Донбасу, налаштувавши їх проти України; 2) Росія фінансувала війну Донбасу проти України, наситила Донбас зброєю, військовою технікою, військовими спеціалістами; 3) Росія управляла війною Донбасу з Україною прямо і через посередників; 4) Росія гуманітарно підтримувала Донбас, роблячи це умовою продовження війни з Україною; 5) Коли у Росії проект «Новоросія» закрився, вона по суті кинула і підставила Донбас; 6) Україна воювала проти зовнішньої агресії, проти окупації, вона мала повне право на будь-які бойові дії, відтак Україна не несе жодної відповідальності за «кидок» Росії.

Україна не має жодного морального зобов’язання по відбудові Донбасу. Все, що Україна може робити на Донбасі, має бути з її доброї волі. Донбас в ситуації війни показав себе нецивілізованим анклавом — публічне знущання і приниження комбатантів-противників свідчить про надзвичайно нецивілізований характер жителів Донбасу. Тому ставитися до жителів Донбасу потрібно без довіри, в ситуації чітко прописаних угод, де передбачена жорстка відповідальність за порушення умов цих угод.

Зрештою узагальнена проблема — Донбас задля повернення в цивілізований простір має пережити три базові процеси: 1) десовєтізацію; 3) постіндустріалізацію; 3) деолігархізацію. Постіндустріалізація включає в себе зміну економічної структури виробництва регіону, яка враховує завершення індустріального періоду розвитку людства.

В такому нецивілізованому вигляді Донбас не потрібен нікому: ні Росії, ні Україні. А для входження в склад України на Донбасі потрібно провести ще й дезомбування населення від наслідків російської пропаганди. Окрім того, жителів Донбасу чекає ще й психологічна реабілітація.

Для входження Донбасу в склад України має бути перехідний період цивілізаційної санації Донбасу. Тому ідея введення миротворчого контингенту міжнародних сил має під собою певну аргументацію, хоча і є дуже контраверсійною.

Отже проблема, яка стоїть перед Україною щодо Донбасу, якщо Україна хоче повернути його до складу своєї держави, це масштабний виклик — змінити цивілізаційну основу Донбасу.
Сергій Дацюк.
Tags: автор : Сергій Дацюк
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • © Злісний шкідницюра.

    * © Почалося. Повилазили кравчики і давай щосили ритися. Вигони перериті повністю, нора біля нори. Лізуть на городи, у садки, у квітники. Покищо…

  • 19 квітня: народні прикмети і заборони

    * Народні прикмети 19 квітня Туман вранці віщує суху погоду до кінця місяця. Чим прозоріші хмари, тим тихіша буде погода, але може піти і дощ.…

  • © Зацвіло.

    * © Щось зацвіло дрібненько, білим. Квітки діаметром десь пів сантиметра. Оцей дрібненький бур'янець з'явився у нас років 10 тому. Спочатку він…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments