May 6th, 2015

Лазорівка

© Про Україну : До приходу "сувітів"

©"Сувітами" в наших краях (Ізюмський район) старожили називали
"Власть Советов" і всіх її прислужників.

До приходу "сувітів", люди у селі де я народилася і у сусідніх селах ( на Сході) жили, як правило, одноосібно. Дворища стояли не вулицями, а поодиноко і з'єднувалися грунтовими дорогами. Мама, бувало показували мені на місцевості : " Он там, бачиш пагорбочок, була хата, і он там …". До мене ті хати не дожили, і було дивно – як же вони розкидані були по теперішніх полях.

Жили люди хтось бідніше, хтось заможніше, але кожна сім'я жила в своїй хаті, мала землю, худобу, і працювала
сама на себе. Коли я запитувала :" Чи були у нас пани ? " Мені відповідали : " Були і у нас пани, які мали на трьох одні штани ". Тобто, були сім'ї не на багато заможніші від інших, просто мали трішки більше землі. Іноді навіть винаймали декількох наймитів, але наймити у них не жили як прислуга, а просто ходили до них на роботу, а жили у своїх хатах.

Коли прийшли "сувіти" то "приліпили" усім сім'ям назву "куркулі", і почали усіх розкуркулювати. Тих, хто чинив опір розстрілювали просто у дворах. Відбирали все, що їм подобалось. Мені про це розповідали по декілька разів, починаючи з дитинства, і тому у школі у мене було своє ставлення до історії.©


https://olga-den-f.dreamwidth.org/1095.html
promo olga_den_f март 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
Лазорівка

Улыбнитесь ! Весна !

Этому стишку уже лет 300, но всё равно, предлагаю улыбнуться.

Весна ! Навколо все зелене !
Коти гуляють, як скажені,
А там, аж ген, у далинні,
Застиг кабанчик на свині.

Корову заклика бугай,
Козел козу повів у гай.
Лягай, швиденько, вже, лягай !
У тебе платтячко рябе :
Давай і я "візьму" тебе !

https://olga-den-f.dreamwidth.org/1363.html
Лазорівка

© Про Україну : Садиба.

© Наша садиба, до приходу "сувітів", була за розміром, приблизно,
6 гектарів. Розташована на схилі, який унизу закінчується луками.
Десь посередині схилу, був розташований двір, у якому стояла
хата. У дворі також були : клуня для збіжжя, сараї, повітка для
худоби, майстерня, погріб, яма для яблук та овочив.

Якщо глянути з двору вниз - між двором і луками був сад. У саду
росли яблуні, груші, абрикоси, сливи і вишні. Яблуні, груші і абрикоси були
вирощені з насіння ( з кісточок ) моєю пра-пра-бабусею. Спочатку насіння сіялось
у ящички, потім сіянці висаджувалися густо в рядочки у грунт, а коли трохи
підростали, висаджувалися на постійне місце у саду.

Далі нижче по схилу, за садком, починався город, який закінчувався на луках.
По середині лук протікає ( і по цей день ) малесенька річечка, більше схожа на
струмок, яка ніколи не пересихає. Про річку казали : " Така глибока, що старій
жабі аж по коліна буде". ))) Город закінчувався біля річки, то з неї його і
поливали у засушливі літа.

Вище двору, схил більше пологий, там розташовані були орні поля, на яких
вирощували зернові. Обробляли землю і вели господарство сім'єю, наймитів у нас
не було, працювали сами на себе.

Потім прийшли "сувіти", розкуркулили нашу родину, а згодом, загнали у колгосп
працювати на якогось "дядю" за "паличку, намальовану на папері". І, уявіть собі,
вимагали радіти такому "щастю"!

Я думаю, що така історія, якраз і є корінням нашого сучасного маразму.©

https://olga-den-f.dreamwidth.org/1758.html