olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© Про " Щедрівку "

*
© Святвечір перед Новим Роком за старим стилем у нас називали " Щедрівкою ", ніколи не забували це свято. Особливо чекали його дітлахи, щоб побігати пощедрувати.

Найменші дітлахи починають щедрувати ще до смерку, бо батьки суворо наказують : " Смерком - щоб були вже дома ! " :)) Старші ходять пізнше, як починає смеркати. Щедрувати дозволяється людям будьякого віку, було б бажання )) , можна групами, а можна і поодинці.

АЛЕ ! Щедрувати, як правило, чекають дівчаток ! Старші люди завжди казали : " Треба, щоб першими защедрували дівчатка - це для того, щоб у хазяйстві приплід худоби був у більшості жіночого роду. Тобто - якщо це козенятка, то щоб були кізочки, а не цапки, якщо курчатка - то щоб більшість було курочок а не півників, і так далі ".;)

Тож, якщо першими прибігали щедрувати хлоп'ята, то їм каали : " Зачекайте, у нас ще дівчаток не було, а щоб менше чекати, то кличте дівчат, хай вони перші защедрують, а потім і ви піся них !" Якщо приходила "компанія", то спочатку щедрували дівчата, а потім уже хто як хотів - або хором, або поодинці почерзі.

Рано вранці 14-го січня - починаються " Посіванки". Тут уже ходять люди будьякого віку, але ТІЛЬКИ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ. Посівають зерном - різними злаками ОКРІМ ПШОНА. Казали : " Дрібне пшоно - то дрібні прибутки, а от крупна кукурудза - приносить великі прибутки ! Жито - щоб довго жити, овес - то кохання і злагода, а пшениця - загальний достаток і добробут ! "

Ось такі звичаї у нас на Сході України живуть у багатьох селах і по сьогоді. ©

А тепер декілька щедрівок в посіванок :

Цікаво, що слова " Син Божий ", 13 і 14 січня замінювали на слова " Рік Новий ".

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

А другий же празник: Василя Святого, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

А третій же празник: Свята Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Рік Новий народився.

* * *

Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого повився.

Ангели співають, славу возвіщають,
Як на небі, так і на землі мир провозглашають.

Давид виграває, в гуслі ударяє,
Мелодійно і предивно Бога вихваляє.

І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного смиренно благаймо:

- Просимо Тя, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.

Даруй господарю, його господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні.

Дай нам мирно жити, Тобі угодити
І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити.

* * *

Коли не було з нащада світа,
Тогди не було неба, ні землі,
А но лем було синєє море,
А серед моря зелений явір.

На явороньку три голубоньки,
Три голубоньки радоньку радять,
Радоньку радять, як світ сновати:
Та спустімося на дно до моря
Та дістанемо дрібного піску,
Дрібний пісочок посіємо ми:
Та нам ся стане чорна землиця.

Та дістанемо золотий камінь,
Золотий камінь посіємо ми:
Та нам ся стане ясне небонько,
Ясне небонько, світле соненько,
Світле соненько, ясен місячик,
Ясен місячик, ясна зірниця,
Ясна зірниця, дрібні звіздочки.

* * *

Чий то ж ми плужок по горі оре?
Нашого пана господаренька.
Найстарший синок за нлужком ходить,
Правов рученьков волики гонить,
Лівов рученьков за плужок держить.
Надойшли туди татуньо єго:
- Ори ж ми, синку, здрібонька ниву,
Та й посіємо яру пшеницю.
Та вродиться нам пшеничне стебло,
Пшеничне стебло, пшеничне зерно.
Та й ізберемо женці молодці,
Та й ізіжнемо в дрібонькі сніпки,
Та й ізложимо в золоті кіпки,
Та й заїдемо шістьма волами,
Шістьма волами, трьома возами,
Та й заберемо ковані вози,
Та й заберемо, та й повеземо,
Та й повеземо на тихий Дунай,
На тихий Дунай, на крутий беріг.
Та й ізложимо на білий камінь,
Та й завершимо сив соколоньком.
Сив сокіл сидить, в Дунай ся дивить,
В Дунай ся дивить, з рибков говорить:
- Ой рибко, рибко, я тебе йму
Свому паноньку на вечероньку,
На вечероньку свят-вечерову.

* * *

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

* * *

Ой на Дунаю та на бережку,
Та на бережку, на жовтім піску,
Красна дівойка, чом Ганусейка
Садок саджала та поливала,
Поливаючи та промовляла:
- Ой рости, саде, та вище мене,
Та й вище мене, та краще мене.
А у тім саді три користойки:
Першая користь - а орішейки,
А друга користь - червоні вишні,
А третя користь - червоні ябка.
Ой орішейки та й для братчика,
Червоні вишні для милейкого,
Червоні ябка та для дівойки.

* * *

Щедрик, ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
Горобчик летів, хвостиком вертів,
А ти, дядьку, знай, копієчку дай!

* * *

Ой ясна, красна на небі зоря,
А ще найкраща у дядька жона.

По двору ходе, ключики носе,
До ключиків говоре, ключиків просе:

- Ключики мої ясні, голосні,
Не дзвоніть же ви та й голосненько.

Бо мій миленький стурбований
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз мені три подарочки:

Перший подарок - тонкий серпанок,
Другий подарок - лисяна шуба,
Третій подарок - шовковий пояс.

Тонкий серпанок від сонця сяє,
Лисяна шуба слід замітає,
Шовковий пояс клуби встеляє.

* * *

Ой хвалилася біла береза
Своїми вітками перед дубками.
Ой обізвався зелений дубок:
- Ой не хвалися, біла березо,
Своїми вітками перед дубками.
Не сама ж ти вітку кохала.
Кохали вітку буйнії вітри,
Білили кору дрібнії дощі.
- Ой хвалилася ґречная панна
Своїми косами перед молодцями.
Ой обізвався ґречний молодець:
- Ой не хвалися, ґречная панно,
Своїми косами перед молодцями,
Не сама ж ти косу кохала,
Кохала косу ненька старенька!

* * *

Дівка Олена сади садила
Ще й поливала, ще й примовляла:
- Ростіть, яблуньки, все кудрявенькі,
А ви, яблучка, все червоненькі!
Прийдуть до мене миленькі гості,
Треба їм дати по подарочку,
По подарочку, ще й по яблучку.
По подарочку, по шовковому,
Ще й по яблучку, по червоному

https://olga-den-f.dreamwidth.org/71838.html

Tags: БЛОКНОТ, Щедрівки
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • © Найхоробріший.

    * © Фазанів у нас чималенько цього року. Та всі вони дуже обережні, полохливі, роздивитися себе не дозволяють. Тікають миттєво у високі трави або…

  • © В гості до пухнастиків

    * © Вчора ходили в гості до наших червонокнижних пухнастиків - байбаків. Цікаво за ними спостерігати, та на жаль они не підпускають до себе на таку…

  • © Пилова буря.

    * © Вчора (12 квітня) у нас була пилова буря. Світа Божого не видно було за пилюкою. Поля пересохші і сильний вітер змітав верхній шар ґрунту і…

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments