майже по коліна, дерева в свіжому листі, бузок цвіте, луки
жовті від квітів. Одним словом - казка.
В моєму розпорядженні невеличкий городик, усього якихось
20 соток. Бур'янець також весні радіє, аж сміється. Треба полоти.
За городом луки. На луках прив'язані телята і корови пасуться. Я на городі з сапкою
- рубаю бур'яни, по сторонах не роздивляюся. Аж раптом розігнула спину і кинула
оком на луки, а переді мною, на фоні зеленої трави - величезна лисиця !
Умене аж дух перехопило : цікаво і страшно. А раптом вона скажена, бо дуже
близько підійшла до мене.
Перша думка : треба тікати! Думка друга : треба прогнати лисицю. Почала я на ту
лисицю тю-кати, а вона на мене подивилася, спасибі хоч лапою біля вуха не
покрутила, і ні гу-гу. Ходить по луках, мишкує. Трохи пройшла а потім вуха
нагострила та як стрибне, нирнула носом у траву - і вже миша в зубах !
Тут я зрозуміла що лисиця адекватна, не скажена і спокійно почала за нею
спостерігати. Маса задоволення і безкоштовно ! Жаль тільки що в руках сапка,
а не відеокамера. Так ми з тією лисицею і пробули пів дня поруч. Я полола,
а вона полювала.
Потім я пішла до сусідки про дивину розказати. А вона мені каже, що унеї
просто на грядці цибулі лисиця була. Товклась, качалась там, спину об грунт
чухала. Знайшла де почухатись - у цибулі ! А коли сусідка на неї крикнула,
вона пішла на вигін біля городу. І ось ще сюрприз - на зустріч, ще одна руда
прибігла, і вони почали гратися у траві, як кошенята.
Отак і живемо - в гармонії з природою !©
https://olga-den-f.dreamwidth.org/3813.html
Journal information