Переддень Трійці називався Дідовою суботою, Дідівнею.
Це був один із найшановніших поминальних днів календарного року. Поминали всіх покійних: і хрещених, і нехрещених, і померлих від старості чи хвороби, і самогубців, і потопельників — людей, що померли «не своєю смертю», тобто тих, кого не поминали на інші поминки. До церкви несли «панахиду» — хліб чи книші, калачі, пироги, часто коливо і мед або щось солодке на заміну.
Ходили на кладовище, де частували старців, жебраків, бідних і пригощалися самі. Залишали на могилах щось із їжі «для покійних». Така своєрідна форма жертви мала умилостивити духів предків, щоб вони не шкодили живим, а ставали їм у поміч.
У цю пору корови дають багато молока, і тому поминали в першу чергу молоком і хлібом. А щоб хліб був святковим, і відрізнявся від повсякденного, то у тісто додавали зернята соняшникового або гарбузового насіння.
https://olga-den-f.dreamwidth.org/115405.html
Journal information