Коли я була маленькою, унашому селі ще не чули про наркоманів, і унас на городі щороку була добряча грядка маку.
Мак був не декоративний а столовий, його голівки-коробочки були великі, за розміром з куряче яйце, а коли добрий урожай, то ще більші. Нікому і вголову не приходило косити його для "дурі". Збирали його коли він повністю достигне, сухі коробочки розрізали, зернятка висушували і висипали у мішок.
У нас у коморі, по осені, завжди стояв білий вишитий мішок з маком, у якому було, приблизно, три відра маку. Їли ми його вдоволь ! Пекли з ним пироги і калачи.
А ще росло у нас прядіво (тобто - коноплі), також не для "дурі". Садили його по периметру городу і воно виконувало роль парканчика.
Ще не за моєї пам'яті робили знього полотно, але на час моєї появи на Світ Божий уже й забули як це робиться. В часи мого дитинства з прядіва збирали насіння, товкли його у ступці щоб позбавитись від лушпиння, а облущені зернятка смажили на сковородіі ласували ними. За смаком вони схожі на горішки.
Балилля від конопель просто спалювали як звичайне сміття.
Journal information