olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

© Ех хорошо в странє совєтской жить ! 2 . Головне - пропихнути товар через ОТК.

(Початок тут ...) ; Продовження.

Розповідає пані С. :

"Одразу після закінчення школи, у 1980 році, я пішла працювати на Ізємський Оптико Механічний Завод ( ІОМЗ ). Той завод був на той час "союзного значения". Пішла я в цех зборки оправ для окуляр. Спочатку була ученицею, а потім мені присвоїли розряд.

Зарплатня була "сдєльна", тобто скільки зробив - стільки і отримав. І був у нас тоді обов'язковий план. Якщо план виконали, зарплата хороша, ще і премія. А як не виконаєш план - то і отримаєш символічну платню. Всі як скажені гнали план. Над якістю не заморочувалися, головне - ПЛАН ! А там, хай хоч вовк траву їсть.

Оправи були з етролу. До нас вони приходили у вигляді вирубаних заготовок. На них треба було поставити шарніри - на частину для лінз, і на завушники. Потім за допомогою мечіка нарізати в шарнірах різьбу і гвинтиком прикрутити через шарніри завушник до основи оправи.

Так от ті шарніри були, як правиоло, браковані. По тій причині що виробники шарнірів також гнали план, та ще й у нетверезому стані, бо там працювали чоловіки, і як правило, день у них починався зі 100-а грам. Тоді ж водка дешева була.

От ми брали ті браковані шарніри, а вони зовсім не співпадали щоб закрутити в них якісно гвинтик, і тоді ми брали кусачки, і прикусювали шарніри шоб гвинтик не випав поки пройде ОТК. Головне було, щоб оправи пройшли ОТК, а далі, знову - хай хоч вовк траву їсть.

Бувало, що дівчата на ОТК не хотіли пропускати брак. Тоді бригадир ішов на ОТК і ніс їм оправи, не браковані (!), для того, щоб вони їх таємно винесли з завода, а потім продали і отримали собі на чай, з маслом.

Нам, членам бригади, бригадир також давав оправи не браковані, для того щоб ми їх винесли а потім продали.

Самі ж працівники заводу, як правило, оправи зі свого заводу не носили. Для себе купували, як казали тоді - "на руках", імпортні, тому що вони були по перше якісні, а по друге мали красивий дизайн".

Ось такі реалії радянського життя, за якими у багатьох ностальгія. Розповідь реальної людини, не вигадана. От і робіть висновки. Чі потрібне нам таке життя ? І так було на всіх радянських підприємствах, тож подумайте самі, чі могла процвітати держава з таким виробництвом ?

Далі буде ...

https://olga-den-f.dreamwidth.org/136915.html

Tags: Совок
Subscribe

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment