olga_den_f (olga_den_f) wrote,
olga_den_f
olga_den_f

Відмінності в політичному житті Канади та України. (+ Перевод на русский язык )

( Обновлено )

( Продовження теми, початок можна прочитати тут ... )

Вирішив написати ще один пост своїх спостережень щодо відмінності в політичному житті Канади та України. Пост буде трохи злий, однак, напишу те, що думаю.

Проживши декілька років в Канаді та спостерігаючи за місцевими виборами та політичним життям, я по іншому почав дивитися на взаємодію народу та влади. Будучи в Україні та в перші місяці життя за кордоном (коли знання мови ще недостатнє, щоб добре розуміти всі тонкощі політичної боротьби), мені здавалося, що на Заході всі політики білі та пухнасті та нікому з них навіть на думку не спаде поцупити щось з “народного добра”. Щодо багатіїв на Заході, то всі вони здавалися також добрими меценатами, в порівнянні з нашими хапугами.

О, свята наївність!

Поживши трохи за кордоном я зрозумів, що і тут постійно скандали: когось взяли на хабарі, хтось попався ще на чомусь. Наприклад, в Монреалі бувший мер сидить за те, що протягом 10 років взяв “відкатами” сотню тисяч баксів на пару з мером Лаваля (місто-сателіт Монреалю). Мер Лаваля також сидить. Така картина те тільки в Канаді, в США, Європі також постійно когось кидають в буцигарню, роблять гучні розслідування. Більше того, постійно ідуть судові процеси проти великих корпорацій та окремих бізнесменів.

В чому ж тоді відмінність? Чому рівень життя (вірніше виживання) в Україні та решти країн третього світу (гірко звучить, але це правда) так разюче відрізняється від рівня життя на Заході.

На мій погляд, життя - це постійна боротьба. Якщо дуже сильно спростити, то з одного боку буде народ, який хоче жити гарно і поменше працювати, з іншого - бізнес, в інтересах якого менше платити та давати більше роботи. Відношення між ними регулюється політиками. З одного боку бізнес може купити політиків, однак, якщо народ активний, то продажний політик програє наступні вибори, чи і раніше відвідає буцигарню. Тобто основна відмінність полягає в участі народу в відстоюванні своїх прав. При чому не одномоментно, коли вже дістало, а постійно, протягом всього життя.

На мій погляд на Заході на політичне життя впливають два моменти. По перше, це місцеві вибори. Я вже про це писав, однак повторюся ще раз, саме вони приводять нових людей в політику. Без цього ми лише тасуємо стару колоду карт популістів. Друге - це явка виборців на вибори. В ситій і спокійній Канаді, де навіть сім'я безробітних отримує баксів 800 соціалки щомісяця, на вибори приходить 70 відсотків виборців. При цьому всі лаються що це мало. В Україні, де іде війна, постійно є вбиті і поранені на місцеві вибори явилося 30 відсотків. Це з бабками, які прийшли за гречку! Тобто 70 відсоткам населення, вибачте, абсолютно наплювати на своє майбутнє! Ще один приклад, в Нідерландах, де голосувати за членство України в Євросоюзі прийшло 32 відсотки населення. Однак, в Нідерландах толком не знають, що таке Україна, де вона знаходиться. Реально, вона для них - пустий звук (вибачте, але це правда). При цьому участь в виборах взяв такий же відсоток людей, як і в нас за СВОЮ країну та за СВОЄ майбутнє під час війни!.

Тобто, що ми маємо на даний час. Після революції гідності в політиці був невеликий переляк, переляканий був навіть нинішній ОПБЛОК. Згадайте, як вони голосували за все, що було треба, коли ще президентом був Турчинов. Потім були вибори і новий парламент, і у політику прийшли частково інші люди як нормальні, так і популісти типу Парасюка. А в більшості, серед політиків залишилися трохи перелякані старі фізіономії типу Шляшка чи Вони, які також спочатку голосували за необхідні реформи. Однак, переляк проходить, реформи які потрібні для народу і зовсім не потрібні нашим олігархам, які сидять на потоках, потроху почали гальмувати. Переломним моментом в гальмуванні реформ, на мій погляд, були місцеві вибори. Політикам нема чого боятися, якщо народу насрать на своє майбутне, олігархи не будуть давати “чесно вкрадені” гроші полум'яному патріоту, який сидить на пропердженому дівані і навіть на вибори сходить ліниться. Революцію у нас реально робило відсотків 30 людей, вони ж наразі воюють, волонтерять, ходять на вибори. Решті на все плювати. Маємо те, що маємо, нажаль!

Взято у odziuba

=========================================

Перевод на русский язык :

Решил написать еще один пост своих наблюдений относительно различия в политической жизни Канады и Украины. Пост будет немного злой, однако, напишу то, что думаю.

Прожив несколько лет в Канаде и наблюдая за местными выборами и политической жизнью, я по другому начал смотреть на взаимодействие народа и власти. Будучи в Украине и в первые месяцы жизни за рубежом (когда знание языка еще недостаточно, чтобы хорошо понимать все тонкости политической борьбы), мне казалось, что на Западе все политики белые и пушистые и никому из них даже в голову не придет украсть что-то из " народного добра ". Относительно богачей на Западе, то все они казались также хорошими меценатами, по сравнению с нашими хапугами.

О, святая наивность!

Пожив немного за границей я понял, что и здесь постоянно скандалы: кого взяли на взятке, кто попался еще на чем-то. Например, в Монреале бывший мэр сидит за то, что в течение 10 лет взял "откатами" сотню тысяч баксов на пару с мэром Лаваля (город-сателлит Монреаля). Мэр Лаваля также сидит. Такая картина не только в Канаде, в США, Европе также постоянно кого-то бросают в тюрьму, делают громкие расследования. Более того, постоянно идут судебные процессы против крупных корпораций и отдельных бизнесменов.

В чем же тогда отличие? Почему уровень жизни (вернее выживания) в Украине и остальных странах третьего мира (горько звучит, но это правда) так разительно отличается от уровня жизни на Западе.

На мой взгляд, жизнь - это постоянная борьба. Если очень сильно упростить, то с одной стороны будет народ, который хочет жить красиво и поменьше работать, с другой - бизнес, в интересах которого меньше платить и давать больше работы. Отношение между ними регулируется политиками. С одной стороны бизнес может купить политиков, однако, если народ активный, то продажный политик проигрывает следующие выборы, и раньше посетит тюрьму. То есть основное отличие заключается в участии народа в отстаивании своих прав. Причем не одномоментно, когда уже достало, а постоянно, на протяжении всей жизни.

На мой взгляд на Западе на политическую жизнь влияют два момента. Во-первых, это местные выборы. Я уже об этом писал, но повторюсь еще раз, именно они приводят новых людей в политику. Без этого мы только тасуем старую колоду карт популистов. Второе - это явка избирателей на выборы. В сытой и спокойной Канаде, где даже семья безработных получает баксов 800 социалки ежемесячно, на выборы приходит 70 процентов избирателей. При этом все ругаются что это мало. В Украине, где идет война, постоянно есть убитые и раненые на местные выборы явилось 30 процентов. Это с бабками, которые пришли за гречку! То есть 70 процентам населения, простите, абсолютно наплевать на свое будущее! Еще один пример, в Нидерландах, где голосовать за членство Украины в Евросоюзе пришло 32 процента населения. Однако, в Нидерландах толком не знают, что такое Украина, где она находится. Реально, она для них - пустой звук (извините, но это правда). При этом участие в выборах взял такой же процент людей, как и у нас за СВОЮ страну и за свое будущее во время войны !.

То есть, что мы имеем в настоящее время. После революции достоинства в политике был небольшой испуг, испуганный был даже нынешний ОПОБЛОК. Вспомните, как они голосовали за все, что было нужно, когда еще президентом был Турчинов. Затем были выборы и новый парламент, и в политику пришли частично другие люди как нормальные, так и популисты типа Парасюка. А в большинстве, среди политиков остались немного испуганные старые физиономии типа Шляшко или ОНИ, которые также сначала голосовали за необходимые реформы. Однако, испуг проходит, реформы необходимые для народа и вовсе не нужны нашим олигархам, которые сидят на потоках, понемногу начали тормозить. Переломным моментом в торможении реформ, на мой взгляд, были местные выборы. Политикам нечего бояться, если народу насрать на свое будущее, олигархи не будут давать, "честно украденные" деньги пламенному патриоту, который сидит на пропердёном диване и даже на выборы сходит ленится. Революцию у нас реально делало процентов 30 людей, они же сейчас воюют, волонтеры, ходят на выборы. Остальным на все плевать. Имеем то, что имеем, к сожалению!

Tags: Життя в різних країнах
Subscribe

Posts from This Journal “Життя в різних країнах” Tag

promo olga_den_f march 19, 2016 17:35 13
Buy for 200 tokens
​* ( Розповідь жінки буде написана мовою - оригіналом, тобто суржиком Луганської області. ) Мені треба було проконсультуватися у лікаря, і дали мені направлення у обласну лікарню. Я підійшла до кабінету в якому йшов прийом. Біля кабінету сиділи на стільцях і стояли люди, я зайняла чергу. Раптом…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments