Я просто українка, яка дивлячись на калюжу бачить там не багнюку, а відображення блакитного неба з пухкими білими хмарками. Коли я дивлюсь на сонце, то бачу його посмішку, а небо в моєму розумінні - може сміятись і плакати. Коли я бачу дві квітки які погойдуе вітер, я розумію що вони сором'зливо перешіптуються між собою. Не розумію тих, хто наважується руйнувати, цей чарівний світ, тих хто бере в руки зброю. Вірю в те, що можуть здійснюватись будь які мрії, адже житя, воно таке непередбачуване.
*************************************** Привіт ! Я - Мурзя ! Я вмію мурчати ! )))